Бажаю скласти своє свідчення, нехай воно буде заохотою до відмовляння Помпейської дев’ятниці для тих, які потребують помочі.
У травні 2017 р. вступила в супружий стан. Вже кілька місяців після шлюбу до нас «завітало» зло.
Мій чоловік, найважливіша особа в моєму житті, змінився до невпізнання. Причинив мені великого болю словами і вчинками, моє життя перетворилося на жахіття і не мало для мене жодного сенсу.
Віддалена від родини, відчувала самотність і опущеність. Постійно чула, що мусимо розійтися, так буде краще, що наш шлюб нічого не значить, слово «розлучення» чула щоденно. Постійно плакала, була вичерпана психологічно. А часті сварки не раз закінчувалися рукоприкладством. Аж соромно признатися, але засумнівалася в нашому подружжі, а злий підсував мені думки, що буде найкраще, якщо розійдемося, адже не можу мучитися з таким чоловіком все життя. Навіть думала, що було б краще, якби Господь Бог забрав до себе чоловіка, почала бачити в ньому лише вади, а він ставав нестерпний.
У цей найважчий час я усвідомила, що не маю вже нічого до втрати, бо моє життя валиться, залишилася мені лише молитва моїх близьких. Від мами довідалася про Помпейську дев’ятницю. А сестра почала заохочувати до читання свідоцтв, від яких я плакала.
Аж за другим разом почала відмовляти дев’ятницю в наміренні порятунку нашого подружжя. Це була єдина рятівна дошка. Тепер залишилося кілька днів до закінчення. Я відчуваю, що Марія вже вилікувала нашу сім’ю.
Все наше життя віддала Марії та Ісусові, в моєму серці запанував спокій. Це не передати словами: вже інакше дивлюся на наше життя, чую, що моя віра дуже зміцніла, я довіряю Богові, як ніколи перед тим. Вже не сваримося так часто, а якщо і сваримося, то я відразу злагоджую конфлікт, простила чоловікові за все зле. Чоловік різко змінив свою думку щодо дітей (перед тим навіть не хотів про це слухати, частіше став пригортати мене, став чуйніший, більше проводимо часу разом. Під час моєї молитви трапилися й інші чудеса: я знайшла додаткову роботу, яка була мені потрібна. Марія, наша Матінка, вилікувала наше подружжя, покрила нас своїм плащиком, відчуваю її присутність на щодень.
Знаю вже, що це не остання Помпейська дев’ятниця, маю багато намірень, тому буду далі молитися. Наше життя віддала найкращому приятелеві - Ісусу, в тяжких хвилинах повторюю: «Ісусе, Ти тим займися», і вже знаю, що буде так, як має бути.
Віддайте свої турботи в Його руки. Моліться – і отримаєте! Богу дяка!
Патриція
17 жовтня 2018 року Божого
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Комментарии 1