Визначення "мудрий народ" вже слава богу не сприймається буквально, а тільки як іронія, як жарт. І справа тут в тому, що народ у природній своїй формі -- в сільській, в аграрній не може бути мудрий в силу того, що він не зберігає, не передає наступним поколінням продуктів думання і досвіду, окрім самого необхідного, самого елементарного, та й думати, займаючись фізичною працею проблематично.
Ніде і ніколи селяни не мали потреби в писемності, вся селянська культура зберігалась і передавалась в усній формі (пісні, приказки, казки, легенди). Вся селянська культура не може вийти за певні рамки і саме тому традиція в цій культурі стоїть на першому місці.
Якщо серед селян з'являється якийсь геній або талант, який створить за життя щось видатне в області мистецтва, яке буде виходити за рамки традиції і розуміння всіх, то після смерті всі його твори будуть викинуті на смітник, як непотріб. А збережено буде тільки загальнозрозуміле і доступне розумінню всіх, тобто посереднє і традиційне.
Саме тому народна мудрість ніколи не піднімається вище якогось рівня.
У кінці 80-х початку 90-х у Луцьку жив талановитий скульптор-самоук. Це був пенсіонер, який вийшовши на пенсію зайнявся тим про що, очевидно, він постійно мріяв -- скульптурою. Матеріалом для них він вибрав звичайний цемент (у наших широтах мармуру, як відомо, не водиться), з якого і творив свої скульптури. Його роботи були наскільки значимими, що заставили звернути на нього увагу преси навіть з-за кордону.
Після смерті його родичі використали матеріал з його робіт як будівельний матеріал для мощення доріжок і фундаменту. По крайній мірі їх більше ніхто не бачив і не чув про них. У самому місті не знайшлося теж цінителів, які б зберегли хоча б одну.
Аналогічна історія з Катериною Білокур, яку селяни і родичі цькували за її заняття мистецтвом, яке для них не представляло ніякої цінності.
Селяни збережуть вишиті на рушнику традиційні квіточки і зображення курей з журналу, а картину Білокур чи Приймаченко спалять як непотріб.
Селянске середовище не створює умов для розвитку мистецтва, літератури, науки, історії, музики, педагогіки.
Завдяки традиціцності воно може в ідеальних умовах зберігати себе на одному рівні тисячі років.
Поняття "селяни" прикладається до більшості людей, розум яких зайнятий думками виключно про хліб насущний, а всі духовні потреби повністю задовільняє телевізор.
Робітники і селяни не можуть самостійно створити державу без участі касти організаторів, просвітителів і мислителів.
Тому то ніякий народ не може бути мудрим, мудрістю володіє тільки невеличка каста на якій лежить вся відповідальність за благополуччя свого народу.
Використовувати термін "мудрий народ" можуть люди, які наділяли народ мудрістю у своїх фантазіях, приймаючи бажане за дійсне; ще ті, хто не мав досвіду спілкування, та ті, хто перекладав з себе відповідальність за прийняття важливих політичних рішень на цей трудовий клас, і потім дуже сильно розчарувався в його результатах. Тобто самі виявились не дуже мудрими.
Народ може бути мудрим тільки тоді, коли він отримає цю мудрість від своїх мудреців, вірніше, коли ці мудреці будуть приймати рішення від імені народу, а інакше, для чого вони існують?
Т.Кулик
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Нет комментариев