Якраз, коли над Києвом збивали ворожі шахєди, вона вирішила написати.
Ностальжі:
- Тань, больно чітать как ви всєх рускіх пад адну грєбьонку прічосиваєтє. Как пішетє что нє сможетє нас прастіть.
Я вот, напрімєр, всєгда харашо атнасілась к Украінє і к Кієву в частності.
Прієзжалі лєтом на фрукти, єлі вішні, обмазиваясь соком, пєлі пєсні, рвалі цвєти, даже платьє свадєбноє я заказивала у ваших дізайнєров, потому что дєшевлє і вибор болєє класічєскій.
Ми любілі УкрАіну, нашу історічєскую акраіну, что так нєлєпо стала сопротівляться нашим чєстним абьятіям.
Ми всєгда билі і будєм раднимі братьямі. Наши народи нєатдєліми.
Ви далжни всьо растіть, дєлать, шить для нас, а ми всєгда будєм вас защіщать і указивать как правільна.
Ви січас как буйний падростак, каторий хочєт самастаятєльнасті.
Купіл за углом у уркаганав газовий балончік і угрожаєт радним, думая, что єго права ущємляют.
Ми вас прастім.
Пажурім канєчно, но прастім, как всігда пращалі.
Всьо равно ні ви бєз нас, ні ми бєз вас нє прєдставляєм уже жизні.
Я снова буду єздіть к нам в Крим, і к вам в Кієв. Буду упіваться вішнямі і абрікосамі. Мєрять платья, плавать по Днєпру на караблікє, піть шампанскоє і слушать камплімєнти.
Ваши мужчіни добрєє на камплімєнти, і дєлают іх нє па-п"яні.
Кієв ваабще как малєнькая Італія - добрая, смєшлівая, вкусная.
Пусть уж скорєй ваша влада падпішет мірний договор і будєм снова дружить!
І мой Сєрік вєрньотся дамой с вайни, а то толька пісьма і пасилкі шльот.
Ну прібарахлілісь в прошлом году знатно.
Вот прєдставь лєт чєрєз 5 ето всьо уже нє будєт імєть нікакова значєнія.
Ми будєм сідєть с табой где-нібудь на тєрассе в Адєссє і смєяться.. Так лєгко смєйоцца только у вас там, в Украінє...
- Сподіваюсь ти будеш сміятися на могилі свого Сєріка, дурним сміхом зійшовшої з розуму жінки, що втратила все.
Тобі не буде куди вертатися, не буде що їсти, і тобі ніхто в житті більше не скаже комплімента. Бо нелюдам лише прокльони.
Жодна країна не протягне вам руку допомоги, не прийматиме ваших біженців, не пускатиме в свої літаки і готелі.
Ніхто не пробачить вам цієї війни. Ні через 5 ні через 100 років.
І навіть якщо якийсь нелюд поїде в іншу країну на відпочинок, то кожен готель перетворюватиметься персонально для вас у концтабір. Більш сучасний але не менш страшний. Бо ви це заслужили.
Всі гидуватимуть бути поряд з вами.
А на ваші могили не падатимуть сльози, лише пташиний помет. Бо це єдине, чого ви заслуговуєтє!
Забанила...
Заблокувала...
А я ж лише тільки почала...
Аж жаль, що не договорила ))
Але добре, що не витратила багато часу на нелюда.
Tainka Dubrovska
11.07.2023
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Комментарии 2