Предыдущая публикация
Старі Лопатинці.
Забуті Богом, світом та людьми.
При в'їзді похилилися акації,
Голівками киваючи мені.
Дивлюсь в вікно. Матусині Лопатинці.
Коханий для душі такий маршрут.
Зачинена стоїть кооперація.
В дитинстві часто я бувала тут.
Бабусина хатина похилилися.
Травою вся стежина поросла.
Не раз у снах краса мені ця снилася.
Та гірко так. Бабусі вже нема.
Лиш залишилось рідне фото на стіні,
Заквітчане дбайливо рушниками.
Таке все миле і красиве це мені.
Дитинства спогад теплий до нестями.
Матусине село. Старі Лопатинці.
І радості, й наснаги острівець.
Старенький клуб. П'янка така акація.
Душі моїй яскравий промінець.
10.07.2024
Автор:Наталія Городчук.
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Нет комментариев