Предыдущая публикация
У серце не впускай зневір.
Не ставала ти ніколи на коліна,
Плекала в серці зернята вір.
Нераз збирались темні хмари,
Йшли козаки в похід за волю.
Топтали землю ляхи і татари,
Сповна пізнала втрат і болю.
Не опускай меча, країно!
Дивися гордо в світ.
За тебе моляться уклінно,
Мільйони душ багато літ.
В тобі звитяга, сила поколінь,
І надміцне коріння народу.
Мине війна, відступить тінь,
Нове гілля відібє дерево роду.
✍️Ірина Зінковська.
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Нет комментариев