Предыдущая публикация
Розповідає дружина Олександра Грицюка :
Я НЕ МОГЛА В ЦЕ ПОВІРИТИ, СКАЗАЛА, ЩО ВОНИ ЩОСЬ ПЕРЕПЛУТАЛИ, І КИНУЛА СЛУХАВКУ
Я не могла в це повірити, сказала, що вони щось переплутали, і кинула слухавку. Пізніше слідча вислала мені фото татуювання, і вже за татуюванням я впізнала його.
Це був найстрашніший день у моєму житті.
Коли ми 25 січня приїхали в Київ на впізнання тіла, я була шокована тим, що побачила. Це була дуже страшна картина. Особливо вразило, наскільки худе тіло привезли. Патологоанатом сказав, що в ньому не було й п’ятдесяти кілограмів.
Саша був високого зросту — 180 см. До полону важив 110 кг, був фізично здоровий. Те, що від нього залишилося, — лише кістки та шкіра. Голова була вся синя, ніс на бік, вказівні пальці без нігтів. Чи вони висмикнуті, чи відбиті, я не знаю. Сліди катування по всьому тілу.
Його співкамерники пізніше розповіли мені, як над ними знущалися. Щодня били. Били або в камері, або виводили назовні. Били дуже жорстоко, особливо мого чоловіка. За те, що він був високого зросту, статний, за те, що був із Західної України й не хотів розмовляти російською.
БИЛИ, ЗОКРЕМА, Й ЗА ТЕ, ЩО НЕ ХОТІВ РОЗМОВЛЯТИ РОСІЙСЬКОЮ
На нього казали «ти бандерівець, вас треба вбивати й різати всіх». Його дуже жорстоко били. Так, що він непритомнів. Між побиттями змушували годинами стояти непорушно. Іноді з піднятими руками.
Їх майже не годували. Одного разу було якесь свято, а у дворі СІЗО бігали собаки, то наглядачі набрали їм собачих недоїдків, накидали туди собачої шерсті й дали це як їжу.
Я написала чоловіку п’ять листів, і, як мені розповіли, влітку 2023-го він отримав ці листи. В одному з листів я написала, що в нього народився онук. Коли він це прочитав, то був дуже розчулений. Розповів хлопцям, і в цей день вони віддали йому всю свою їжу, вийшла така маленька каструлька.
Дату смерті йому поставили 16 листопада 2023 року. У висновку нашого українського патологоанатома вказано «туберкульоз». Ми будемо оскаржувати цей висновок. Я знаю, що в березні повернули з полону багато тіл хлопців. І всім їм ніби під копірку пишуть «туберкульоз» або «ішемічна хвороба серця».
Місяць я не могла поховати свого чоловіка, тому що ми були не згодні з цим лікарським свідоцтвом. І всюди, куди я з приводу цього висновку судмедексперта зверталася, у тому самому Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими, мені відповідали: вони не можуть впливати на рішення судмедексперта.
Коли ми забирали лікарське свідоцтво про смерть, там було просто написано — туберкульоз. Так само і з висновками про причину смерті. У російському висновку написано, що він помер у лікарні, причина смерті — пневмонія. У нас же стоїть туберкульоз і легенева недостатність.
ПІСЛЯ ВСІХ КАТУВАНЬ У РОСІЇ УКРАЇНА ВИДАЛА НАМ ДОКУМЕНТ, ЩО ПОМЕР ВІД ТУБЕРКУЛЬОЗУ, ЯК НАПИСАЛИ РОСІЙСЬКІ ЛІКАРІ
Зі сторінки Римма Філіпенко . #ЗСУ
Следующая публикация
Комментарии 3