Предыдущая публикация
Страшний вчора був день, незважаючи на наш успішний наступ.
Коробка з золотими зубами, безкінечні фото могил, закатованих, покалічених. Історії, історії... Відео молодих хлопців, які сміються і живуть, а насправді уже мертві.
Ще історії, про тварин, яких принесли до ветеринара приспати. Бо заважають рятуватися. Судити не можна, зрозуміти неможливо.
Відео з 82-річним дідусем, який конає в болоті посеред мертвого села від голоду. І морди Поворознюка, Лисого (кашевого), Потапа в телевізорі, жирні, свинячі. Але людям же нравиться, люді хочють сміятися!! Буквально, на могилах. Що ж, Лисий і на їхній могилі висреться. І отримає ще орден. І ще. І наші жирні кнури отримають ордени. І пожиттєву пенсію "за заслуги", яку платитимуть з йому сьогоднішні діти без рук-ніг.
Історії про людей, які заснули в Україні, прокинулись уже в полоні. Як їх влада просто подарувала ворогові, бо наркоман заглянув в очі пукіна.
Історія про чоловіка, який вивозив свою сім'ю з окупації, розказуючи дружині "якщо мене вбиватимуть, мовчи, мовчи, не виходь". Ця сім'я виїхала, щоб розказати свою історію. А скільки не виїхало? Скільки трупів ще десятки років лежатимуть вздовж доріг? Тих гарних президентських доріг? Кривавих? Скільки? Смерть скількох дітей вартує кілометра гарної дороги? Трьох? П'яти? Подивіться на свою дитину - преЗЕдент і команда обміняли її на кілька метрів асфальту. І вас теж.
А наркоманське гімно вигулькнуло з "об'яснєнієм": "якщо б я розказав про неминучий наступ, економіка би втратила гроші". Тобто Коломойський би втратив, правда?
Жодного, жодного слова про страшні, болючі, дикі втрати для України від діяльності Коломойського. Мільярди щодня. І тихо, і нічого. А про кого телевізор не каже , тупий обиватель не знає. І спокійний. Хоч цієї зими може й від голоду здохне.
І ось тут, під кожним дописом вигулькує безморде гімно з закритим профілем, і цинічно розказує "нітрогайтє зелєнскава, начнітє з себе, спросім послє пабєди"
Хто, хто буде питати після Перемоги? Юрій Каракай, хай з Богом спочиває. Інші полеглі? Закатовані цивільні? Вивезені сироти?
У нас живих не вистачить, щоб спитати за всі померлих, за всіх закатованих, зґвалтованих, кастрованих... Пробити цю стіну з мордоворотів і катів, якою оточив себе Квартал майже не можливо. Вони брешуть в живі очі, не червоніючи. Вміють іноді навіть жалісливо скривити морду, гидко імітуючи жаль.
А ідіоти , які захищають усе це би-ло, вони й зараз мертві, хоч ніби й живі. Вони мертвими народились, мертвими живуть, мертвими очима в телевізор дивляться.
Мертвими ротами все це схвалюють, мертвими язиками паплюжать всіх, хто відкриває очі на правду. Мертвими пальцями пишуть скарги в ФБ, аби заблокувати тих, хто кричить про горе...
Народе мій бідний, народе мій понівечий чи ти колись спам'ятаєшся, чи згадаєш чиїх батьків ти є ???
Ірина Ніка.
Следующая публикация
Нет комментариев