5-го лютого Церква святкує пам'ять святого мученика Агафангела. Цього дня ми вітаємо нашого архіпастиря і люблячого отця Високопреосвященнішого Агафангела, митрополита Одеського і Ізмаїльського з днем тезоіменитства. Високопреосвященніший Владика очолив святкові богослужіння у Свято-Успенському Одеському чоловічому монастирі.
Свого часу будучи ректором Одеської духовної семінарії, Владика Агафангел відродив духовну школу після тотальної розрухи в роки богоборчої влади. В урочистий день тезоіменитства викладачі й семінаристи висловили свою любов і побажали митрополиту Агафангелу багатьох років священного служіння на ниві Церкви Христової.
7-го лютого, в день пам'яті святителя Григорія Богослова, було звершено святкове богослужіння в храмі Григорія Богослова і мучениці Зої на Старопортофранківській вулиці. «Отче Христа Всевидячий, почуй наші моління. Даруй божественний спів голосу слуги. Адже цей священний слід веде до пізнання стежки Божественної, Бога як Самонародженого — єдиного серед живих, і Христа — Господа, Який спасає смертних від зла», - писав Григорій Богослов.
4-го лютого, у день 35-ї річниці з дня упокою митрополита Одеського і Херсонського Сергія (Петрова), вікарій Одеської єпархії архієпископ Арцизький Віктор звершив панахиду на цвинтарі Свято-Успенського Одеського чоловічого монастиря.
Сестри Свято-Архангело-Михайлівського Одеського жіночого монастиря та вихованки відділень Одеської духовної семінарії здали кров для поранених захисників Вітчизни. Донорство – прояв любові й живої віри, діяльне втілення служіння ближньому.
Дорогі брати і сестри, сьогодні, як ніколи, хочеться звернутися до пам’яті й учення великого святителя Іоанна Златоуста – людини, чиє життя і слово продовжують осяювати наші серця світлом істинної віри й благочестя.
Святитель Іоанн Златоуст залишив нам багату духовну спадщину: його проповіді були сповнені любові до ближнього, прагнення до істини й вірності Євангелію. Він навчав нас, що слово Боже повинно бути не лише гучним, але й живим, проникаючим у саму глибину душі, яке преображає наше життя. Саме через слово й справу він закликав нас до постійного покаяння, смирення і милосердя.
Його приклад нагадує нам, що кожен із нас, незалежно від життєвих обставин, може стати посудиною Божої благодаті. Нехай прагнення до правди, яке ми виявляємо в повсякденних справах, стане відображенням нашої віри й надії.
Ми повинні пам’ятати, що справжнє багатство – це не матеріальні цінності, а духовні дари, які Бог щедро виливає на тих, хто щиро шукає Його обличчя.
Звернімося до заповітів святителя Іоанна Златоуста: любіть один одного, будьте терпеливими й щедрими, не забувайте про потреби ближніх. Нехай ці слова надихають нас на подвиги віри, на смирення перед Господом і на зміцнення єдності.