Предыдущая публикация
Видео
Похожие видео
Рекомендации для вас
01:09
Родинний гурт Тафійчуків - "Ой, попити горілочки"
69 просмотров
29 апр 2017"Ой, попити горілочки" / 'Oj, popyty horiłoczki' / Oh, shall we drink horilka
Автентичні гуцульські награвання, пісні та танці - обрядові й побутові.
Запис здійснено в с. Буковець на Гуцульщині (Українські Карпати).
Присвячується Миколі Івановичу
У записі взяли участь
Родина Тафійчуків:
Михайло Миколайович - духові, скрипка, спів
Юрко - духові, скрипка, спів
Дмитро - бубон, духові, спів
Василь - духові, спів
Микола - цимбали, спів
Ганнуся - спів
Василина - спів
Марійка - спів
____________
Authentic Hutsul folk tunes, songs, and dances played during ceremonies and in everyday life.
Recording is made in the village of Bukovets in Hutsulschyna (the Ukrainian Carpathians).
____________
Autentyczne huculskie melodie, pieśni i tańce - obrzędowe i codzienne.
Nagranie zrealizowano we wsi Bukowiec na Huculszczyźnie (Ukraińskie Karpaty).
Люблю походити горами - пограти на сопілці чи флоярі. І дуду люблю, і скрипку... Хоч як би не працював, сяду ввечері й пограю собі. Влітку на вулиці, нехай сусіди слухають. Взимку - в хаті. Жінка дивується, як в мене після кузні є бажання грати, а мені від цього відпочинок. В дитинстві іноді снилося, що я граю на скрипці, прокидався й починав грати. І мамі доводилося вставати. Вона спочатку ображалась, а потім стала казати: "Грай, грай, вчися, хлопче", пічку топила, а я сидів на пічці й грав. Досі люблю вставати за кілька годин до сонця. В цей час все добре виходить. Можна в кузню піти і попрацювати, а якщо свято й нема роботи, то в гори піднятися й пограти. Зазвичай це просто традиційні гуцульські награвання - серед них народився й постійно їх слухаю.
Мій батько був ковалем, мабуть від цього й передалася мені велика любов до ковальської справи. З чотирнадцяти років кузня - моє життя. Наприклад, свердла роблю, а ними вже і сопілки, і дудки, і решту. Тобто все необхідне для виготовлення музичних інструментів - моїх рук справа. Хоча музикантові, ніби, й не годиться бути ковалем, робота важка - руки грубі. Проте я радий, що все можу сам зробити.
У мене всі діти - Дмитро, Василь, Микола, Юрко, Василина, Марійка - живуть в селах неподалік, а Ганнуся взагалі з нами разом. Всі ми - у Верховинському районі. Доньки вміють вишивати, ліжники ткати, сири робити, а хлопці хати будують, у кузні працюють, грають, як і я, на гуцульських інструментах. Щоправда, робити їх не хочуть. Я всіх їх вчив з дитинства музиці, бувало, що й насильно. Мені потрібні були музиканти, з якими я б у свята та на весіллях грав, а чужих брати не хотілося. Може, хтось із внуків ще візьметься грати. Їх у мене зараз чотирнадцять. Ми не лиш в селах грали, а й у Львові, Києві, Москві, часто в Польщі - виступали родинним гуртом у Варшаві, Гданську, Кракові, Любліні... Йоооой, не згадаю всіх. Записали там диски. Вже пора і в Україні робити.
Михайло Тафійчук
З альбому "Тафійчуки. Гуцульські награвання"/"Rodzina Tafijczuków. Huculskie melodie"/"Tafiychuky. Hutsul folk tunes" (2008)
CD 1 - Гуцульські награвання
Свернуть
