Три тисячі котлет, 300 буханок хліба, 250 кілограмів голубців і 30 літрів консервованого хрону. Таке свіже меню для наших бійців - від буковинських волонтерів. Чергову партію домашніх страв приготували господині містечка Заставна.
Ця невеличка шкільна їдальня в містечку Заставна - на кілька днів перетворилася на справжнє кулінарне царство. Ось тут місцеві господині смажать котлети - для солдатів.
"У нас такий рецепт, що мало хліба - більше м'яса, щоб з'їв дійсно солдат котлетку і відчув, що це якась поміч!".
Поки одні смажать, інші - запікають. Голубці. Їх готують за старовинним буковинським рецептом - понад 8 годин тримають в печі, стінки якої замазують глиною. Так готова страва може простояти й тиждень, - запевняють господині.
"Оцими голубцями можна нагодувати, мінімум, 100 людей! Дивіться, як укладені вони віночком українським всі голубці!"
Куховарять і чоловіки. Готують рибу - за фірмовим рецептом. У меню - короп і товстолоб.
"Ми її розрізаємо по хребті і робимо такі паляниці, щоб вона прокоптилася, щоб була смачна", - говорить Віталій Вікірюк, мешканець Заставни.
Допомагати солдатам у Заставні почали ще минулого року. Гроші на харчі збирали всюди: в магазинах, на базарах і в церквах. Люди пожертвували понад 70 тисяч гривень.
"Зворушливо, коли люди, які не дуже заможно живуть, і несуть, як кажуть, хто скільки може і віддають", - говорить Марія М'якота, мешканка Заставни.
Цього разу на Схід відправлять кілька тонн харчів: котлети, голубці, курку під тістом, буженину, консервований хрін і більше тисячі буханців домашнього хліба. Всі страви - приготовані з любов'ю, стверджують у Заставні.
"Ой, емоцій дуже. Ми все так робимо. Чи ці галушки, крутимо їх і над ними аж не знаємо, що їм ще туди дати, аби вони були смачні", - говорить Марія Фрунчак, мешканка Заставни.
"Повара є, але під час обстрілів як то приготувати, як то зробити? А от з відеречка достаєш голубці і така вкуснота!", - говорить Андрій Мацока, військовослужбовець 128 окремої гірсько-піхотної бригади.
Містяни кажуть: готові й надалі готувати смаколики для своїх захисників. Головне, щоб ті швидше повернулися додому - живими.