У 1986 році село Опачичі Чорнобильского району налічувало майже 600 дворів. Тут жило півтори тисячі людей. Працювала ферма та тракторна станція. Після аварії у 1986-му році на Чорнобильській станції, всіх евакуювали.
Селян відселили в Макарівський район, де заснували село Нові Опачичі.
Але люди сюди все одно повернулись. У 2006 році тут жило 14 самоселів. Зараз залишилось чотири жінки. Найстаршою є 87-річна Мрія Шовкута. Вона все життя прожила у власній хаті на вулиці Щорса. Один раз виїжджала за межі на довгий час.
"То на одну зиму мене зірвали коли бахнуло. Вернулась через зиму. В Макарівському районі жила, а на весну в 87-му я вже картошку тут садила", - розказує Марія Іванівна.
Самотужки обробляє 20 сотих городу. Скотину не тримає — важко поратись з ними. Кота рудого, якого мала від померлої сусідки розірвали вовки місяць тому.
"Колись хата в мене була шевченківська - соломкою накрита. Спасибі куму він допоміг, царство йому Небесне. То вже після аварії було. Приїжджає з Києва картошку помагати садити і бабу провідати. І полізли віддихати, а дощик пішов і посвятив їх. Він мене будить вночі і каже: "Кума, щось на мене воду льє". Я вже здогадалось що потекло. Він тоді попитав, з чого легше построїти. Походив навколо, поміряв шагами, аза два тижні перекрив хату"
У 1659 році Опачичі належав до маєтку київського митрополита Петра Могили. Він згадує його в своїх записках. Село стоїть напівдорозі з Чорнобиля до Києва. Тут був постоялий двір де зупинялись каравани торговців.
Чоловік Марії Іванівної помер у 1980х роках. Коли саме вона не пам'ятає. Донька живе у місті Вишневе, що під Києвом. Внуки та правнуки мешкають у Києві.
"Мене дітки хотіли забрати до Києва. Але спасібо київським врачам. Сказали тоді дочці: везіть назад у зону, до городу та природи. Там вона ще довго проживе", - розповідає вона.
Відео: Ельдар Сарахман/
Gazeta.ua