"Балада про двi скрипки" (1972, версия 1974)
музыка: Владимир Ивасюк
текст: Василий Марсюк
Ой зробив хлопчина та й дві красні скрипки —
Поділив надвоє снів своїх красу.
Що перша скрипка — біла лебідка,
А дуга скрипка — вечірній сум.
Закохались в нього дві сестри весною —
Одна — як та нічка, друга — мов той день.
Перша просила грати сумної,
Друга хотіла веселих пісень.
Приспів:
Одна сміялась,
Плакала друга.
Гей, поєднались
Радість і туга.
Гей, поєднались
В очах дівчини,
Як у двох скрипках,
Ночі і днини.
А як розійшлися ті пісні луною,
Він замовклі скрипки сестрам двом віддав.
Кожна дівчина стала вербою,
Легінь між ними явором став.
Приспів:
Залишив на світі дві самотні скрипки,
Залишив на світі снів своїх красу.
Що перша скрипка — біла лебідка,
А дуга скрипка — вечірній сум.
Там, де став явір понад плаями,
Знову я чую відлуння пісень:
Одна верба співає ночами,
Друга верба співає удень.
Приспів:
Одна сміється,
І плаче друга,
Гей, поєднались
Радість і туга,
Гей, поєднались
В очах дівчини,
Як у двох скрипках
Ночі і днини.
ПЕРЕВОД:
Сделал паренёк две прекрасные скрипки.
Поделил пополам своих снов красоту.
Первая скрипка - точно белая лебедь,
А вторая скрипка - как вечерняя грусть.
Весной влюбились в него две сестры:
Одна - словно ночь, другая - словно день.
Первая просила играть грустные песни,
Вторая хотела весёлых.
Одна смеялась, другая плакала.
Соединились радость и печаль.
Соединились в девичьих глазах,
Как в двух скрипках, ночи и дни.
А как разлетелись те песни эхом,
Он отдал смолкнувшие скрипки двум сёстрам.
Каждая девушка превратилась в иву,
Парень между ними стал явором.
Оставил на свете две одинокие скрипки,
Оставил на свете снов своих красоту.
Первая скрипка - белая лебедь,
А вторая скрипка - вечерняя грусть.
Там, где стал явор над лугами,
Снова я слышу эхо песен.
Одна верба поёт ночами,
Вторая верба поёт днём.
Одна смеётся, плачет другая.
Соединились радость и печаль.
Соединились в девичьих глазах,
Как в двух скрипках, ночи и дни.