ОВІДІОПОЛЬ – с-ще міськ. типу Одеської області, райцентр. Розташов. на лівому березі Дністровського лиману, за 40 км від Одеси. Населення 11,8 тис. осіб (2005).
Із 1-ї пол. 17 ст. (згадки у джерелах під 1637, 1757, 1764/65) на місці О. існувало турецько-татар. поселення Гаджи-Дере (у рос. документах Аджидер), яке належало до Акерманського санджаку (входив до Очаківсько-Сілістрійського ейялету). У серед. 18 ст. це був великий населений пункт із пристанню, через яку велася торгівля збіжжям. 1769, під час російсько-турецької війни 1768–1774, Аджидер захопили і спалили запороз. козаки під проводом П.Калнишевського. 1789 відновлене поселення захопили рос. війська; за Ясським мирним договором 1791 воно відійшло до Російської імперії.
Наприкінці 1792 в Аджидері почалося спорудження гавані з фортецею, яка мала протистояти османському Акерманові (нині м. Білгород-Дністровський), розташованому на протилежному березі лиману. Місце для фортеці обирав О.Суворов, споруджувалася вона інженер-капітаном Рестером за проектами Ф.Деволана. Офіц. закладення першого каменя у фортецю відбулося 15 червня 1793. У рос. і рад. історіографії цю дату вважали днем заснування О. Рос. імп. Катерина ІІ своїм указом 1795 перейменувала Аджидер в О. на честь рим. поета Публія Овідія Назона – тоді гадали, що саме в цій місцевості він перебував на засланні. Біля фортеці швидко росло поселення, мешканці якого були переважно українцями й молдованами.
Із часу свого "другого заснування" О. вважався містом. 1795 він входив до Тираспольського округу Вознесенського намісництва, а наступного року – до Новоросійської губернії, від 1806 до 1919 – Херсонської губернії. Із 1827 входив до Одес. пов. 1897 тут проживали 4074 мешканці. У місті діяли 2 цегельні з-ди, один паровий і 17 вітряних млинів, кузня тощо.
Із листопада 1917 О. був у складі Української Народної Республіки. Рад. владу вперше було встановлено в січні 1918. У березні–листопаді в місті перебували австро-угор. війська. Їх змінили війська Антанти, які висадилися в пд. портах. Протистояння частин більшовиків із військами Директорії УНР, денікінцями тривало до весни 1920.
1920–22 – у складі Одеської губернії. 1924–30 – райцентр Одеської округи. За даними 1920, із 6399 осіб населення 5706 були зайняті в сільс. госп-ві.
Із 1932 – у складі Одес. обл., із 1939 – райцентр, 1962 район скасовано, 1966 – поновлено.
Румун. окупація тривала в О. з 15 жовтня 1941 до 13 квітня 1944. Місто входило до складу Трансністрії. Під час окупації в місті діяло партизан. антифашист. підпілля.
Із 1970 – с-ще міськ. типу.
Зареєстровано бл. 1 тис. юрид. та фіз. осіб, які займаються підприємницькою діяльністю.
Інтернет-сайти міста:
http://www.ovidiopol.info;
http://www.ovidiopol.com
Інформація з сайту Інститут Історії України національна академія наук України
http://history.org.ua/uk