Син
Анатолій Матвійчук
Відлинули у даль весняні грози,
Осінні хмари небо затягли.
Так непомітно став мій син дорослим,
Я навіть і не зчулася коли.
А я йому в житті не шкодувала
Уваги й материнського тепла,
І тільки Матір Божу я благала,
Щоби його на світі берегла.
Приспів:
У кожної мами турбота єдина -- про сина.
Щодалі з роками надіється мама на сина.
І все віддала би на світі для нього, для сина.
Для матері син -- найрідніша людина.
В житті буває і любов, і зрада,
І світла радість, і печаль гірка,
Рятує душу мамина порада,
Лікує серце мамина рука.
І хай життя нас розлучає часто
І ні нa мить спинитись не дає,
Я знову долі дякую за щастя,
Що в мене син,
А в мене мама є.
Приспів. (2)
*********************************
Обніми
Анатолій Матвійчук
Я не можу спать ночами -- серце плаче і щемить -
Я тебе образив, мамо, ненароком, мимохіть.
Не сказала ти нічого, тільки очі відвела
І гірка печаль-тривога поміж нами пролягла.
Приспів:
Обніми, обніми мене знову за плечі,
І до серця мого хоч на мить притулись.
Щоб ніколи між нас не було ворожнечі,
Обніми мене знов, обніми як колись.
Не печалься, сину милий, -- прoжени думки сумні,
Я давно тебе простила, але й ти прости мені
За мою жіночу вдачу і за мій сердечний щем,
Я ж тебе все рідше бачу і сумую день за днем.
Приспів.
А життя летить так швидко, дні складаються в літа.
Не сумуй, моя лебідко, ти така ще молода.
Хай розтають всі образи, як холодні віражі, -
Коли ми з тобою разом сяє сонце на душі.
Приспів. (3)
******************