Предыдущая публикация
Тарас Чорновіл
Трошки хороших новин. Їх насправді значно більше, хоча трагічних, особливо з розбомблених мирних міст, теж надзвичайно багато.
Головне - ворог практично зупинився в просуванні. Нема підстав для паніки, але й в ейфорію впадати нам точно не слід. Цих нелюдів дуже багато, раша абсолютно автократиччна й диктаторська країна, тому розраховувати на внутрішні стимули для припинення війни не доводиться, отже, буде ще дуже важко й триватиме це довше, ніж почало видаватися по завершенню першого тижня війни. Але головне завдання ворога полягало в швидкому просуванні, захопленні нових територій та великих міст, найперше Києва. Це в них провалюється. Зараз головна, навіть не тактика, а стратегія, ворога зводиться до кількох моментів. Перше - закріпитися там, куди вже зайшли. На обох напрямках від Києва це доволі згубна тактика для орків. Спроба перегрупувати свої сили дуже понищені боями й постаратися повернути їм хоч якусь боєздатність. А на півдні московські агресори поспіхом пробують створити окупаційний режим на зразок періоду окупації Криму. В більшості випадків ці дії не є надто ефективними. Найстрашніше - це дикий терор проти мирного населення, як фактор психологічного тиску і навіть осмисленого скоєння геноциду. Але головне - вони не можуть зараз вести ефективний наступ на жодній ділянці фронту. Ворог має мінімум прямих вогневих зіткнень з нашими військами, але зазнає значних втрат від високоточної зброї. Це дуже сильно деморалізує будь-яку армію.
Ще один позитив - 31-на батальйонно-тактична група ворога втратили боєздатність. Це колосальний результат. Ні, вони в переважній більшості не були повністю знищені. Але втрати особового складу скажених собак і техніки там настільки високі, що продовжувати бойові дії такі групи неспроможні. Є норма воєнної науки вважати втратою боєздатності ситуацію коли втрачено третину техніки або людського ресурсу. Зараз їх стараються відвести, перегрупувати, злити, кимось поповнити, доозброїти. але це йде все важче. А ще утворюється мікс із уже виснажених та деморалізованих осіб та зовсім неготових до реальних боїв новобранців. Крім того система управління військовими підрозділами, яка й так була фатально низькою, різко падає. Такі з'єднання залишаються проблемою через свою масовість, але вже значно менш пристосовані для бойових дій.
У раші вичерпуються або відмовляються літати досвідчені лєтуни. Зараз вилітають уже менш умілі відморозки, які не вміють ухилятися від ППО. І це дає чисельний результат.
Деякі ворожі військові частини знищені повністю, що вже є унікальними випадками після другої світової та могло статися лише через абсолютну бездарність їхнього командування. Ми вже не раз згадували Першу танкову армію, розгромлену під Харковом. Зараз до ліквідованих, як нам повідомляють, долучаються нові, наприклад 488 полк з Клинців Брянської області. Такі речі вже неможливо приховати.
Зростає дизертирство, його фіксує наше командування, коли окремими групами їхні орки втікають у напрямку кордону. Також збільшується кількість полонених. Скільки їх ніхто поки не повідомляє, але для розуміння, довелося створювати спеціальний орган з поводження із військовополоненими. Пропустив точну інформацію, але припускаю, що він при СБУ, яке ними беззпосередньо займається.
Борислав Береза із своїх перевірених джерел наводить інформацію, що в ряді сусідніх областей раші в госпіталях різко зросла кількість поранених через "невміле поводження із зброєю" - прострелені руки й ноги. Хто мав справу з армією, розуміє, що це самостріли - окремий вид дезертирства.
Що ще? До Києва ворог не просунувся. Харків зараз навіть не пробує атакувати, лише періодично обстрілює. Одеса через те, що переворилася на справжню фортецю, не має зараз прямих загроз. Десантні кораблі ворог відвів. Чекають на успіх під Миколаєвом і проривом у бік Одеси, а це вже практично нереально.
Дані про втрати ворога давно не оновлюються. Про частину наші не можуть взнати, а десь і певне нехлюйство відділу з комунікацій МО. Як можна ліпити оті 60 цистерн, коли лише із окремих зведень наших військових та повідомлень тероборони число знищених заправників може бути більшим разів у десять. По іншій техніці дані також фатально застаріли. Тому я принципово не виставляю інфографіку від Генштабу. Щодо знищених скажених собак, то тут більше довірюся даним від Авакова, він посилається на закритий звіт у самій РФ. Там загальне число наближається до 15 тисяч. З них понад 11 тисяч військовослужбовці, а решта усілякі приватні компанії та інші найманці.
Ще плюс. Лукашенко, попри повідомлення незрозумілого походження (тому їх не публікував) про час нападу в 21.00 учора, не перетнув кордон. Провокація була занадто тупа, літаки, з яких обстріляли білоруські села, відстежуються по всій протяжності польоту і нами, і ним, і західними розвідками. Також затаїлося й Придністров'я. Їхній бойовий потенціал направду мізерний. Те, що досі називають армією, не тягне й на один повноцінний полк. А ще й абсолютно не готове до бойових дій.
Поки з цим перевуся. Потім ще пройдемося іншими подіями. Але повторюся - є підстави для оптимізму, але не для ейфорії.
Следующая публикация
Комментарии 16
Слава нації!
Смерть ворогам!