"По неділі народився по-неділок". Принаймні так розповідає легенда про семеро днів-братів, де старшим братом був Неділя, а потім з'явився Понеділок.
Після впровадження на Русі християнства великий князь київський Володимир наказав усім новохрещеним з'являтися в неділю до храму на молитву, а тих, хто уникав храму, жорстоко карали саме в понеділок. Ще навіть у XVIII столітті селян, які були відсутні під час недільної відправи, в понеділок прив'язували біля церкви як грішників.
Втім, «понеділок дійсно важкий день», бо відбувається пристосування організму після вихідних до виконання роботи.
У цей день заміжні жінки понеділкували (згадайте про це в "Енеїді" І. Котляревського), тобто постували та не виконували подружніх обов'язків, щоб (борони Боже!) не зачати в цей день дитини. Увечері жінки могли збиратися, пригощатися, шити-прясти разом.
Народний звичай забороняв одвідувати «понеділкування» чоловікам і свекрухам. Коли ж молодиці дорікали, вона нагадувала дану чоловіком обітницю - дозвіл на «понеділкування». З чоловіком, який не дотримував свого слова, дружина мала право розірвати шлюб.
Серед забобонів цього дня була переконаність, що у понеділок не варто починати якусь справу - наприклад білити; тоді як у цей день добре гроші отримувати, але не давати)
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Комментарии 1