Все то в одній країні буває.
Стелять бруківку, дерева саджають,
А десь, в Бериславі люди вмирають.
У Львові салюти, весілля до ранку,
А там, десь на півдні
Гради і танки...
Десь приховали гум.допомогу,
А мати хоронить дитя під тривогу...
Простим українцям підняли квартплату,
За те зарплатня підросла в депутата.
Країна одна, та начебто дві,
Хтось казиться з жиру,
А хтось у крові...
Хтось пикою світить на телеекрані,
А хтось у окопах, а хтось у вигнанні...
Людей із полону не можуть звільнити,
І тільки базікають - треба терпіти...
Якась не весела картина буття,
Та справа у тім, то є наше життя...
Чому ж у нас бидло приходить до влади?
Чому 30 років усе не до ладу?
Чому ж, навіть, зараз,
В криваву годину,
Безжально грабують, свої ж, Україну?..
Мальдіви вам рідні,
Майорка, Балі?
Чому ж вам плювати на сльози людські?..
*Ліна Костенко *
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Нет комментариев