Предыдущая публикация
Загальноосвітня школа І-ІІІ ст.
№3 м.Славути заснована у 1922 році
У нове приміщення переведена в 1972р. Наша школа сьогодні — це 487 учнів, об’єднаних у 21 клас. Сучасні навчальні та оздоровчі кабінети: методичний, хімії, фізики, географії, біології, математики, інформатики, зарубіжної літератури, української мови, української літератури, історії та права, громадянської освіти, екології та природознавства, захисту Вітчизни, мистецько-оздоровчий, фізкультурно-оздоровчий, початкового навчання (математики, української мови, природознавства і екології), медичний, стоматологічний, навчальні майстерні (слюсарна, деревообробна, обслуговуючі праці), актовий і спортивний зали, бібліотека, дитячі спальні, їдальня, автоматизована газова котельня.
Історія школи
Школа №3 м. Славути виросла на базі 4- класної єврейської школи, що знаходилася по вул.. Артилерійській( нині Б. Хмельницького). З 1932 року вона стала фабрично – заводською семирічкою. Директором цієї школи був Матюшевич Василь Трохимович.
З 1934 року приміщення перейшло у розпорядження середньої школи №3. Згодом середня школа №3 мала три навчальних корпуси. Один по вул. Енгельса, де навчалися початкові класи, два інших – по вул.. Б. Хмельницького. Основний корпус знаходився у приміщенні нинішнього Будинку дитячої творчості. Старе приміщення було абсолютно не пристосоване до шкільних умов. Дітям доводилося, а часто і вчителям, палити грубки, які вічно розвалювалися. На заняттях не скидали верхній одяг, бо було холодно, і страждали від тісноти.
З 1962 року середню школу №3 очолила Лисенко Марія Іванівна.
Протягом 1964 – 1967 років силами учнів, батьків та вчителів середньої школи №3 збудовано спортзал розміром 9 х 25 м., їдальню на 100 місць, 4 класних кімнати, майстерню на 35 робочих місць, водопровід та інші господарські приміщення. Зекономлено державних коштів понад 8 тис. крб.
Але умови праці і навчання у старих приміщеннях були важкими. І одного разу директор зібрала батьківські збори, покликали на них фотографа. Той зняв на плівку всі класні кімнати, і з цими фотографіями Марія Іванівна пішла по Славутських підприємствах, на яких працювали батьки вихованців школи №3. Була зібрана значна частина коштів на будівництва школи.
Лисенко Марія Іванівна не раз їздила до Києва, перш ніж їй вдалося домовитися про будівництво школи. Школа побудована на місці військового лісу, тому Марія Іванівна зверталася за дозволом побудувати школу до Міністра Гречка. Старанням вчителів, шефів, батьків та учнів школи 1972 році була побудована трьох- поверхова середня школа №3. У оформленні та обладнанні навчальних кабінетів суттєву допомогу надало підприємство ДОК. Раніше на місці, де розташована середня школа №3 була курортна зона, там відпочивала Леся Українка.
#ІнформаціяПроШколу #Зош№3 #славута #СлавутаЗош№3 #Зош№3ГСлавута
Следующая публикация
Комментарии 2
О всех перепетиях времен строительства школы № 3. мытарств моей матери: Лысенко М.И. / а не Лисенко, как выше пишется/ могу рассказать только я: ее сын Лысенко Евгений Николаевич./г.Славута/
p.s. виноват, текст же на укр.яз.Правильно, Лисенко....