Предыдущая публикация
ІСТОРІЯ СЕЛА ВЕРХНІ ВОРОТА
В середній школі с. Верхні Ворота зберігається «Історія школи», яку написав Іван Васильович Дем’ян брат письменника Луки Васильовича Дем’яна, в якій говориться, що село Верхні Ворота утворилося у 1880 році із з’єднанням чотирьох сіл: Драшовець, Береговець, Лазарів Потік і Вишні Верецьки. Кожне село мало окремо свого бирова (старосту). У Вишніх Верецьких і Драшівцю були свої церкви. Селяни Вишніх Верецьких сплачували податки Ференцу Ракоці II по 10 форінтів щорічно. Село мало 71 хату і 485 жителів.Село Береговець налічувало 11 хат і 92 жителі. В 1646 році в селі було 10 кріпаків.Село Драшовець мало 21 хату і 142 жителі. В селі була церква, до якої ходили жителі сіл Берегівця і Лазаревого Потоку. У 1689 році майже всі жителі Драшовець вимерли з голоду. Село Лазарів Потік засновано в XVI столітті князем Лазарем, від якого одержало назву. Мало 27 хат, в яких проживало 180 людей. Належало до Мукачівського замку. Найбільш поширене прізвище в селі Дзямко. Було ще одне село - Кобличка, яке входило в склад Вишніх Верецьких. Верхні Верецьки і Кобличка належали до Чинадіївської домінії, а Драшовець, Береговець і Лазарів Потік входили до володінь Мукачівського замку.У 1657 році польський князь спалив Вишні Верецьки і Лазарів Потік. На початку XIX століття всі села були куплені графом Телекі. До 1946 року село називали Вишні Верецьки, назва якого походить від самої місцевості, в якій воно розташовано серед гір, що раніше називалися «вершками». Старожили села згадують, що між Вишніми і Нижніми Верецьками стояв шлагбаум, біля якого стояли вартові, які перевіряли пропуск, завірений бировом села. Пізніше ці ворота були зняті, а назви сіл так і залишилися. Існує ще одна версія назви села. Село знаходиться при дорозі, по якій здійснювався зв’язок між Київською Руссю, Галичиною з одного боку, і Угорщиною з другого. Звідси і старослов’янська назва «віреї» - ворота та назва гори Руський Верьх.
У Верхніх Верецьких «Просвіта» була заснована 1920 року братами Іваном та Лукою Дем"янами. Першим її головою був Іван Шолтис. До «Просвіти» записалися 30 селян. « Народний календар» за 1922 рік писав, що 17 листопада 1921 року у В. Верецьких виставлено драматичним народним гуртком п"єсу « Святий Николай на Подкарпатской Руси». Дня 5 листопада 1922 року засновано перше на Подкарпатской Руси « Брацтво тверезости». При «Просвіті» був лекторій, де з лекціями про бджолярство, щеплення дерев, шкідливість
алкоголізму виступали отець Лар, учитель Й. Баланчук. В 30-х роках появився духовий оркестр.
З 1919 по 1939 роки старостою села був Федір Лакатош. При радянській владі він став поштарем. В різні роки село очолювали голови:
М. В. Малярчинець., Лактош І. А., Реблян І.П,. Тимкович М. В.,
Зозулинець М. В., Волошин М. М., Дзямко М. Ю., Яворчак Г. М.
Першу заяву у колгосп « Нове життя» подав Малярчинець В .В. 31 жовтня 1948 року, а потім О. Ф. Мумряк , В. Гафинець та І. Зубаль, який і
став головою колективного господарства. За відроблений трудодень платили 10 копійок, 4 кіло картоплі та півкіло зерна. Треба було відробити не менше 300 трудоднів.
ІСТОРИЧНИЙ ПАМЯТНИК.
По дорозі з Нижніх Воріт до Верхніх Воріт стоїть хрест, біля якого щороку проходить посвячення царини. Поставили селяни хрест в пам’ять про скасування панщини. Під хрестом стоїть капличка, біля якої ростуть три липи. Одну з них буря розчахнула. Розповідають, що селом їхав пан, зупинив кочію, зайшов до кузні і звелів ковалеві окувати покалічену' липу обручем. Багато років дерево росло із залізним обручем і тільки десь у 1992 році обруч упав із липи, залишивши тільки слід на дереві.Капличку змурував якийсь італієць, що проживав у селі, разом з Михайлом Перговичем. Іван Грига, повернувшись із заробітків із Америки, привіз із собою статую Діви Марії і подарував у нішу каплички. І хрест, і капличка в радянський час були зруйновані. Та не можна стерти з пам’яті народної пам’ять про них. І в 1989 році Йосипом Карпишинцем і Михайлом Миндою хрест і капличка були поновлені. Стоїть капличка біля шляху і кожен, хто проходить або проїжджає біля неї, сповільнює хід і просить благословення на дорогу.
ШКОЛА
В «Історії школи» згадується, що в 1895-1896 роках дітей вчив дяк. Він вчив дітей читати азбуку і молитви, а писати не вчив, бо й сам не вмів писати. Це був дяк-самоучка, який ходив вчитися в Мукачівський монастир на Чернечій горі.Розуміючи, що без освіти село відс тає і в культурному рівні, селяни почали просити єпархіальні власті про відкриття вселі школи.До села було направлено вчителя Омеляна Горзова, який, за спогадами селян, володів прекрасним голосом. Люди радо прийняли вчителя, але він просив збудувати школу і квартиру для вчителя. Громада погодилася збудувати школу і квартиру для вчителя з двох кімнат, кухні і комори. Духовний отець Іван Галактович наполягав не на двох, а на одній кімнаті, та більша частина підтримала вчителя, зокрема Іван Дзямко, Іван Шолтис - куратор церкви, Василь Карпишенець, Василь Лакатош, Михайло Шуста, Іван Зубаль, Симко Дем’ян. Так у 1896 році була збудована перша школа в селі Вишні Верецьки.У «Історії школи» говориться, що в селі нараховувалося 300 дітей, з яких учнів тільки 100. В школі почали викладати релігію, історію Угорщини, природу, рахування, геометрію, краснописання, церковний і світський устави.У 1907 році О. Горзов виїхав із села, якийсь час вчителював Михайло Посолька, що був дяком і вчився в семінарії. А у 1908 році в село приїхав Михайло Тимкович.На вимогу євреїв села було відкрито державну школу, де починаючи з 10-ти річного віку, учні вивчали мадярську мову, «щоб можна вільно викласти свої думки на папері», тобто вміти не тільки говорити і читати, а й писати по-мадярськи.В чехословацький і угорський періоди школа була державною народною. В Нижніх Воротах було відкрито горожанську школу, де навчались й верхневорітські діти.В 1962 р. у В. Воротах була відкрита вечірня школа сільської молоді. Тут учні здобували середню освіту, адже в селі діяла семирічка. Перший рік керівництво школами здійснювалось одним директором - Антоном Йосиповичем Барановським. Потім директором було назначено Івана Зенинця.З 1975 року в с. В. Ворота діє середня школа. В1982 р. Школа перейшла в нове приміщення. Директором школи стала Марія Юріївна Зозулинець.
Следующая публикация
Комментарии 2