Предыдущая публикация
Про те, як довго я молилася Богу,
Ти знаєш, мій рідний сину.
Намагалася не показувати тривогу,
Просила, щоб Господь допоміг,
Тобі народитися, і молитви сила
Дозволила стерпіти ту злий біль,
Що в серці перш я носила,
Граючи для інших чужу роль.
І ти народився, моє диво-дивне!
І потягнулися дні, вірніше, ночі.
Здавалося, ніби час цей важкий,
Але ж ні, складніше буває іншим.
І пролетіли памперси-пелюшки,
Ще не дорослий, але вже великий.
І не повернути смішні сорочечки ...
Не квапся рости, прошу тебе, чекай!
Дай надивитися, моє щастя миле,
Як дивуєш мудрістю ти знову.
Життя без тебе була б нестерпна ...
Мій син - душа моя, моя любов!
Следующая публикация
Нет комментариев