Дивися, світе, на своє кіно! Ти - режисер, тобою воно зняте! Сценарій вже написаний давно, Але ти не хотів його читати. Тобі комфортно! Теплий кінозал, Ще й подають вино на срібній таці. Та через край пролився твій бокал - То наша кров цюркоче поміж пальці! Вже ріки крові! А тобі - вино... Тече вона з невинного маляти: В цю дику ніч загинуло воно Під тягарем руїн своєї хати. Тече з його геть молодих батьків, А поруч з бездиханними тілами Безтямний пес від болю занімів - Пливе їх хата слідом за дахами... Пливуть тварини, люди і хати, Пливе чиєсь життя, як кадри фільму... В сценарії його були хрести - Та їх не помічали твої більма. Осліп ти, світе, в розкоші своїй! Бачиш лиш те, що подають на блюді. Пий, світе, кров! Дивися! Багатій! Поки у нас пливуть хати і люди... Валентина Матвіїв
Комментарии 7
Ти - режисер, тобою воно зняте!
Сценарій вже написаний давно,
Але ти не хотів його читати.
Тобі комфортно! Теплий кінозал,
Ще й подають вино на срібній таці.
Та через край пролився твій бокал -
То наша кров цюркоче поміж пальці!
Вже ріки крові! А тобі - вино...
Тече вона з невинного маляти:
В цю дику ніч загинуло воно
Під тягарем руїн своєї хати.
Тече з його геть молодих батьків,
А поруч з бездиханними тілами
Безтямний пес від болю занімів -
Пливе їх хата слідом за дахами...
Пливуть тварини, люди і хати,
Пливе чиєсь життя, як кадри фільму...
В сценарії його були хрести -
Та їх не помічали твої більма.
Осліп ти, світе, в розкоші своїй!
Бачиш лиш те, що подають на блюді.
Пий, світе, кров! Дивися! Багатій!
Поки у нас пливуть хати і люди...
Валентина Матвіїв