(097) 66-37-211(Київстар) або (073)4634475 (Лайф). Олександр
Якщо банк звернувся до суду про стягнення з Вас простроченої заборгованості по кредиту - не все ще втрачено. Ми надаємо послуги по захисту прав та інтересів боржників, з нашою допомогою Ви зможете значно зменшити суму боргу, процентів та штрафних санкцій та пені порівняно з тією, яку просить стягнути з вас Банк. Можна подати заяву про застосування строку позовної давності або ж зустрічний позов про визнання договору чи окремих його пунктів недійсними.
Спори з банками є вкрай важкими в силу того, що банки в більшості своїй мають міцний штат юристів, а розробка типового кредитного договору проводиться банком виключно на кабальних для клієнтів принципах.В той же час зустрічаються випадки, коли банки звертаються до суду з позовної заявою про стягнення заборгованості збільшуючи суму заборгованості на безпідставно включені суми. Найчастіше йде розрахунок на те, що або ж боржник не буде звертатись до професійного юриста для отримання консультації і аналізу ситуації, або ж боржник буде просто ігнорувати призначені судові засідання по справі. Останній варіант, на жаль, дуже часто зустрічається. Багато хто з наших співгромадян чомусь вважають, що без їхньої участі суд не відбудеться, а якщо й відбудеться, то суд не дозволить злісно порушувати права позичальника. Така думка є помилковою, оскільки чинне законодавство покладає обов'язок доказування на сторони процесу, а суд обмежений при ухваленні рішення виключно доводами, правовою позицією і доказами, що надали сторони.
Крім того, ми займаємося захистом прав та інтересів поручителів за кредитними договорами.
Внаслідок неможливості виконання Боржниками обов’язку з повернення кредиту Банк може вимагати його сплати не лише від Боржника, але й від Поручителів, які поряд з Боржником несуть солідарну відповідальність.
Однак стягнення боргу з Поручителя є складнішим в порівнянні з Боржником, оскільки Цивільним кодексом України передбачено окремі підстави визнання договору поруки припиненим.
До таких належать: припинення забезпеченого порукою зобов’язання;зміна зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; настання строку виконання зобов’язання і кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; закінчення строку, встановленого в договорі поруки (ст. 559 ЦК України).
Дві основні причини, з яких припиняється договір поруки:
1) у разі зміни зобов’язань без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності (ч. 1 ст. 559 ЦКУ) та
2) внаслідок закінченням строку, який надається кредитору для пред'явлення вимоги поручителю (ч. 4 ст. 559 ЦКУ).
1) Припинення поруки у зв'язку зі зміною зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.
В постанові від 18 червня 2012 року Верховний Суд України зазначив, що «збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає в разі: підвищення розміру процентів; відстрочення виконання, що призводить до збільшення періоду, за який нараховуються проценти за користування чужими грошовими коштами; установлення (збільшення розміру) неустойки; встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення тощо».
Таким чином припинення поруки від зв'язку зі «збільшенням обсягу відповідальності поручителя» може відбутися не тільки внаслідок підвищенням відсоткової ставки за користування кредитом, а у інших випадках.
2) Порука також припиняється у зв'язку із закінченням строку, який надається кредитору для пред'явлення вимоги (позову) поручителю. Вказаний строк може бути передбачений в договорі (договірний строк) або визначений в законі (законний строк).
Чинний ЦК України виходить з того, що в першу чергу сторони мають право самостійно в договорі поруки визначати строк для заявлення вимог до поручителя. За відсутності відповідної договірної умови слід застосовувати строки, передбачені у ч. 4 ст. 559 ЦК України. Законний строк може бути різної тривалості: 6 місяців - для зобов'язань з визначеним строком виконання та 1 рік - для зобов'язань, строк виконання яких не визначений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
За своєю правовою природою строк, передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України, є преклюзивним (припиняючим), що принципово впливає на вирішення ряду питань:
1) його закінчення припиняє поруку;
2) у випадку пропуску кредитором строку заявлення вимог до поручителя цей строк не може бути поновлено, зупинено чи перервано з підстав, передбачених у ст. ст. 263, 264, ч. 5 ст. 267 ЦК України;
3) суд зобов'язаний самостійно застосовувати норми про цей строк на відміну від строку позовної давності, який застосовується судом за заявою сторін;
4) у випадку, якщо поручитель поза межами строку помилково виконає уже фактично неіснуючий обов'язок, він може за своїм вибором вимагати повернення виконаного як безпідставно одержаного кредитором;
5) встановивши факт закінчення строку, суд відмовляє кредитору в позові за відсутністю у нього права вимагати стягнення боргу з поручителя, що припинилося у зв'язку з його спливом.
Таким чином, кредитор повинен встигнути звернутися до поручителя з вимогою про виконання останнім свого обов'язку за договором поруки, бо в іншому випадку він втрачає право вимоги по договору поруки.
Тут треба мати на увазі таке:
1) Кредитором може бути пред’явлена вимога до поручителя за наявності одночасно двох обставин. Перша – це невиконання боржником зобов’язань забезпечених порукою, а друга – це настання строку виконання цього зобов’язання (як в частині, так і в цілому).
2) Вимога до Поручителя вважається належним чином пред’явленою, якщо кредитор звернувся із позовом у судовому порядку; пред'явлення іншої вимоги (наприклад, листа, претензії) не буде належним зверненням кредитора в розумінні ч. 4 ст. 559 ЦКУ.
3) Якщо умовами договору кредиту передбачені окремі самостійні зобов'язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов'язку, то у разі неналежного виконання позичальником цих зобов'язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.
4) Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1054 та ч.2 ст 1050 ЦК України у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів. Тобто, кредитор може надіслати божнику вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту, вказавши дату такого повернення. У цьому випадку відбувається зміна строку виконання зобов’язання за кредитним договором і з дати, вказаної кредитором, починається перебіг шестимісячного строку для подання кредитором позову до поручителя.
У разі наявності вказаних обставин, які припиняють поруку, суд повинен відмовити банку в задоволенні позову.
Крім того, якщо порука припинена, а банк настоює на її чинності, поручитель вправі самостійно звернутися із позовом до суду про визнання припиненою поруки з метою уникнути ситуації правової невизначеності.Як бачимо, сьогодні існує чимало механізмів захисту інтересів Поручителів у спорах з Кредиторами. Однак, лише правильне їх застосування та детальний аналіз конкретної справи можуть призвести до бажаного результату.
Якщо потрібна буде допомога чи консультація - звертайтеся 0976637211
Присоединяйтесь к ОК, чтобы посмотреть больше фото, видео и найти новых друзей.
Нет комментариев