Предыдущая публикация
І знову бус,я їду за кордон
Така вже доленька моя заробітчанська,
Хтось їде в Рим,когось везуть в Мадрид
Моя ж дорога-від Перемишля до Гданська
Старенька пані девяноста літ
Чекає,виглядає "опєкунку",
А я молюся Богу:-"Поможи"
Чекаючи, від долі, подарунку
Дай Боже сили й витримки мені,
Щоб заробити, трохи, копійчину
Щоб внукам ще якось допомогти
Підтримати,грішми,свою дитину
Дорога в"ється-їду за кордон
Думками й серцем-з внуками,удома
Підтримай,Мати Божа,поможи
Щоб не здолала ні хвороба,а ні втома
Сеньйори,донни,пані,місс,мадам
По всьому світі, українки, доглядають
Чому роботи в дома нам нема.?
Чому роки, в чужині, пропадають?
О,милий Боже!Змилуйся,прошу
Змінити щось в державі поможи!
Наших дітей,онуків і родину
Допоки ми в світах- побережи!
Щоб доля,в них, була багато краща,
Щоби не знали донів ні панів!
Щоб тільки ми, в чужині, гнули спини
І тільки в наших грудях,гнів кипів
Дай в Україні вчитись й працювати
Дай жити так-як люди у світах!
Дай сили нам,державу збудувати
Зрадлива влада-хай зазнає крах!
Давайте разом-помолімся Богу
І Матір Божу-щиро попросім
Щоб відродилась слава України!
І кожен повернувся в рідний дім! квітень 2018 Польща
Следующая публикация
Комментарии 31