Предыдущая публикация
СЕСТРА
Як добре, що у мене є сестра.
В дитинстві мама вчила нас миритись.
Я старша і, звичайно, не свята -
Могла з сестрою навіть і сваритись.
Любитися просила мама нас,
Бо однієї крові сестри рідні.
Згадаю юність, неповторний час.
Характери, привички у нас різні.
Про щось ми шепотіли за столом,
Були завжди маленькі таємниці.
Коли настане вечір за вікном -
До клубу бігли юні танцівниці.
Нас юність в різні боки повела.
Поїхали обидві на навчання.
Дорога повернула до села,
Де журавлиний клекіт на світанні.
Ділю із нею радість і журу,
Дорослі діти, підростають внуки.
Я вдячна матері і Богу за сестру,
За всі ази життєвої науки.
Следующая публикация
Нет комментариев