ПРИТЧА ПРО ЯБЛУНЮ І ХЛОПЧИКА.
( Поки не стане занадто пізно ...)
Давним - давно жила велика яблуня .
Маленький хлопчик любив приходити до неї і гратись біля неї . Він забирався на верхівку яблуні , їв там яблука , а потім дрімав в її тіні .
Він любив це дерево , а дерево любило його , любило грати з ним . Час минав , хлопчик підріс і вже не грав біля яблуні кожен день .
Одного разу він прийшов до дерева з сумним виглядом .
- Підійди і пограй зі мною , - попросила яблуня .
- Я вже не маленький , я не граю більше біля дерев , - відповів хлопчик .
- Я хочу іграшки . Мені потрібні гроші , щоб їх купити .
- Вибач , я не маю грошей, але ти можеш зібрати всі мої яблука і продати їх .
Тоді у тебе будуть гроші .
Хлопчик дуже зрадів ! Він зірвав з дерева всі яблука і пішов задоволеним .
Хлопець не приходив після того , як взяв всі яблука . Дерево сумувало . В один прекрасний день хлопчик , який вже перетворився на дорослого чоловіка ,
повернувся . Яблуня зраділа .
- Іди сюди , пограй зі мною !
- У мене немає часу грати з тобою . Мені потрібно працювати , я утримую свою
сім'ю . Зараз нам потрібен дах . Можеш допомогти мені ?
- Вибач, мені ніде вас прихистити . Але ти можеш спиляти мої гілки і збудувати
собі будинок .
Чоловік зрубав всі гілки дерева і пішов задоволеним . Яблуня була рада бачити його щасливим , але він з тих пір не приходив .
Їй знову було самотньо і сумно . В один спекотний літній день чоловік
повернувся , дерево було просто щасливе побачити його !
- Підійди і пограй зі мною !
- Я вже старію . Хочу відправитися в плавання , щоб відпочити . Ти можеш мені дати човен ?
- Використовуй мій стовбур , щоб зробити човен . Вирушай в плавання і будь
щасливий .
Отже , чоловік зрубав стовбур яблуні , щоб зробити човен . Він відправився в
плавання і не показувався довгий час . Через багато років чоловік все ж
повернувся .
- Прости , хлопчику мій . У мене немає більше нічого для тебе , навіть яблук -
сказала яблуня .
- Нічого страшного , у мене немає жодного зуба , щоб гризти , і я знаю , що у
тебе і стовбура немає , щоб піднятися ...
- Я й справді нічого не можу тобі дати . Єдине , що залишилося - мій вже
вмираючий пеньок ...
- Мені зараз більшого й не треба , тільки місце для відпочинку . Я втомився за
всі ці роки ...
- Дуже добре ! Старий пень - найкраще місце , щоб притулитися до нього і
відпочити . Посидь зі мною і відпочинь .
Чоловік сів . Яблуня була щаслива і посміхалася крізь сльози .
P\S
Ця історія про кожного . Дерево - як наші батьки . Коли ми були маленькими , ми любили грати з Мамою і Татом . Коли зростаємо , ми залишаємо їх і
повертаємося лише тоді , коли нам щось потрібно , або коли у нас проблеми . Що б не було , батьки завжди будуть на нашому боці і зроблять для нас усе
можливе , аби ми були щасливі .
Можна сказати , що хлопчик був жорстокий до дерева , але саме так ми і
поступаємо зі своїми батьками . Ми сприймаємо їх як щось цілком буденне . Ми не цінуємо все , що вони роблять для нас , поки не стане занадто пізно ...
Присоединяйтесь к ОК, чтобы посмотреть больше фото, видео и найти новых друзей.
Комментарии 1