Предыдущая публикация
На цьому полі не росте пшениця,
Комбайни не гудуть і трактори.
Тут вибої і вирви – мов зіниці
Очей, що просять помочі згори.
Недавно ще нас поле годувало,
Мов море грало хвилями торік…
Тут патріотів полягло чимало.
Страшна війна їм вкоротила вік.
Зухвалий ворог зерна смерті сіє,
Вночі і вдень примножує її.
Імперський дух, зомбуючи Росію,
Все далі суне щупальці свої,
Змінити рветься українцям долю
І знищує їх, наче людожер…
Кров, що пролита на пшеничнім полі,
У світлу пам'ять пророста тепер!
Присоединяйтесь к ОК, чтобы посмотреть больше фото, видео и найти новых друзей.
Комментарии 2