Предыдущая публикация
Вже 40 днів , як Ви не знами .
. .
Минуло 40 важких, скорботних днів , як велике горе розлучило нас з нашою рідною колегою , обдарованим вихователем , вірною подругою , люблячою мамою , турботливою донькою , дружиною , бабусею , сестрою і просто хорошою людиною - Наталею Григорівною . Як боляче усвідомлювати , що Ви залишили нас назавжди , . . . що ми більше не побачимо Вашої ніжної посмішки , Вашого веселого настрою , не почуємо Вашої щирої поради. Не будемо більше ділити з Вами щастя і горе , радість і печаль , успіхи та невдачі. Як прикро розуміти , що Ви більше ніколи не зайдете до нашого рідного садочку , не обіймете своїх діточок , не розвієте смуток і печаль в наших серцях. Ви назавжди залишили нам гіркі сльози , нестерпний біль та незабутні , гарні спогади про все прекрасне, яке Ви дарували нам протягом життя.
Как быстро 40 дней минуло ,
Как быстро 40 дней прошло ,
Нас бритвой будто полоснуло,
Когда известие пришло.
О том, что нет тебя на свете ,
О том , что путь твой завершен,
Что ты не встанешь на рассвете,
Прогнав в одно мгновенье сон . . .
С уходом ранним нам смириться
Удастся вряд ли . . . Боль сильна.
Слеза солёная струится . . .
Но не поднять тебя из сна . . .
Прощай . . . На небо улетая ,
Прими душевные стихи ,
Пусть у ворот открытых рая
Тебе простятся все грехи . . .
Следующая публикация
Нет комментариев