«ПОСЛАННЯ ЯК СУРМА!
НАРОД, ЩО НЕ ПОКАЄТЬСЯ, БУДЕ ВИТЯТИЙ!!!!!»
01.03.2015 Божого року, 02.30
Христос Цар: «Моя люба дитино, Моє Батьківське Серце відкрите для того,
щоби показати тобі, що мусить бути - відкрити тобі таємне.
Доню, час плине швидко, а твій народ, навіть терплячі, захлинається від
ненависті. Ядовиті зуби змії отруїли його так, що усе його нутро стало
змертвілим. Я опущу Свою Руку на народ цей, і вони відчують Мою міць.
Народ, що Я носив у Своєму Серці, зневажав Мене довгі роки. Я плекав
його, годував із Своєї долоні, напував Його від Своєї сили, оберігав
вільні простори, але марно. Він годувався від Мене як дика сарана, а
коли насичувався, то тікав від Мого Лиця! Я вигукував та вишукував, але
Мій народ залишався глухий від туку свого. Він прагнув свободи від Мого
ярма. Я пильнував його на усіх стежках і благословляв, я примножував
усе, що було в нім, і подвоїв над ним Свою милість, але лише мала частка
з народу цього схилилася до Мене вухом. Їжа та питво, пожадання та
гордощі, перелюб та пияцтво - усі думки цього народу. Я проганяв усіх
хижаків, Я не підпускав до Свого стада, щоб ви мали мир у Мені, але в
душах народу війна!
Та тепер, Моя люба дитино, зробися спритною, щоб виголосити Мою волю –
народ, що не покається, буде витятий!!!!! Мої Очі до вас палали
ревністю, але ви ходили дорогами темряви, народили ви не Моїх дітей і
тяжка ваша година. Ви Імені Мого зганьбили, не тримали серця у чистоті.
Мої сльози опалили Мені душу, бо від Мене відвернулися ви. Велика Моя
Милість над вами і довготерпеливість. Милосердився Я і не прагнув Свого.
Рахунку з вас не просив, бо ви б не мали що дати Мені, плекав любов
через вільну волю, через свободу душі плекав її. Та Мене ви штовханами
гнали. В Ім’я Моє ви ліниві та нездатні ані чути, ані бачити. Тож кажу
вам - від вас відбереться усе і дасться тому народу, котрий здатен
приносити плід…..
Дочко, хіба Я Бог недовготерпеливий, хіба в Мені нема правди чи
Справедливості??? Але Я догоджав народові, як Своїй нареченій: а вона
перелюбна. Законів Моїх не пошановував та не беріг чистоту своєї душі,
тож тепер час обрахунку Мого. Віддаси Мені Моє та й Я піду, не понесе
жоден з вас тягара іншого, із сина не питатиму рахунку за батька, лише з
його долоні хрест та гріх, та власну дорогу спитаю! Ви були сильні та
кріпкі, щоб нести тягарі одне - одного, а ви крали, вбивали слабших і
раділи у серці своєму усякій неправді. Так кажу Я тобі - цей народ піде
під ярмо ворога, розірве його три звіра і оголять йому груди! Немов
блудниця сидітиме сплюндрована, та порох вкриватиме її. Дітей її відніму
від неї, і персами своїми годуватиме ворога. Діти рабами підуть на
чужину, міль та іржа поїсть статки житниць. Пасовиська повсихають і
огнем вигорить земля. Велике моє довготерпіння, але час прийшов віддати
по ділам вашого серця!
Не хвилюйся, Моя люба дитино, милість моя над домом твоїм. Не тікай,
будь мужня, та оголоси волю Мою. Коли Я до сердець промовляв у лагіднім
шепоті до кожного серця, то вони поспускали заслони, щоб чути не могли
та не бачили... Тож тепер голос сурми війська Мого розірве їх душі. Як
дерева, що плоду не мають, як потоки, що без води, як земля потріскана,
неродюча, та попіл на вітрі рознесеться її горе……… Спалена власною
злобою, захоплена до полону, обтяжена кайданами пропаде воля України та
встати не зможе. Відсічу та перечищу свого виноградника - три частини
віддам ворогу, а одна - Моя навіки! Серця чисті, неперелюбні,
неідолопоклонні для Себе збережу. Перероджу та помножу на двоє і збільшу
народ по Серцю Своєму. Так говорить до народу Господь. Посип голову
собі попелом та впади до НІГ Могутнього - то може помилую!!! Не ви
житимете на землі вашій, не ваші внуки народяться в ній. На чужину утече
безліч, але гнів Мій досягне невірних!
Дитино, будь мужня, нехай збереже серце Мій завіт, щоб волю Мою чинити.
Прийми все, що у Моїй волі, і неси це послання як СУРМУ!!! Молися та на
мене надію клади, Я тебе визволю, Сам тебе охороню.
Благословляю.
Господь Бог Вседержитель!»
Присоединяйтесь к ОК, чтобы посмотреть больше фото, видео и найти новых друзей.
Комментарии 1