Предыдущая публикация
Ззавідуючому Старобільським кардіологічним відділенням
Костирі Павлу Анатольовичу світла пам’ять.
Він був кардіологом чудовим
І не одне урятував життя.
Смерть в дім його підкралась випадково,
Душа його пішла у небуття.
Душа пішла, але ж зосталась пам’ять,
Що зіркою незгасне в небесах.
Він не помер, а вічно буде з нами,
У наших світлих, сонячних серцях.
Душа пішла на небо лікувати,
Ті душі, що у відчаю були.
Що можна ще до слів оцих додати?
Так буде з кожним з нас на цій землі.
Не вистачить у мене навіть духу,
Щоб стримувати сльози на очах.
Хай лікарю, земля Вам буде пухом,
Для нас усіх – це вікова печаль.
Следующая публикация
Нет комментариев