З тих пір, як окупант на нас насів, Дали їй все – від танків до трусів. Ви стали із солдатами у стрій. Жертовно разом з ними йшли у бій. І купували за кордоном ліки, Як з фронту поверталися каліки. Везли солдатам бензопили й вила, Аж генералів «жаба» задавила. І стали вони щедро обіцяти, Що гроші будуть на бійців давати. … Опісля одного тяжкого бою Вернувся хлопець із передової. Його немилосердно травмувало – Під обстрілами руку відірвало. Допомогти погодивсь депутат, Подарував йому сертифікат – П’ять тисяч гривень за любов к Отчизні, А він зостався інвалід «по жизні». Таких людей вертається нелічено, І їхнє все життя тепер скалічено. Ви, генерали, і скупі й бездушні, Немов би народилися в конюшні. Та все собі шукаєте напарника, Нардепа, що родився у свинарнику. Чи ви сліпі – не бачите, що сталось? Чи ваші вже сини додому повертались? Чи, може, ви ніде й не воювали, Лише погони з успіхом міняли? Як совісті оце у вас хватило Окопами командувати з тилу?! Охоче ключову промовлю фразу: З посад пора усунути заразу! Таким із Міністерства та Радбезу Замість голів поставити б протези. А волонтерам заважать не треба – Вони душею чують всі потреби. Всім патріотам українським – слава! На них трималась і тримається держава.
Присоединяйтесь к ОК, чтобы посмотреть больше фото, видео и найти новых друзей.
Нет комментариев