Предыдущая публикация
Мороз з’їдає пальців шкіру, Прилип на груди автомат, Вже загубив слова про віру, Крізь зуби тільки чо́ртів мат.
Холодне лезо ріже спину, Примерзла до щоки сльоза, Ще й вітер, курва, без зупину Січе безжально, мов лоза. Застигли, як в бетоні, берці, В полоні не ворушать слід, Гаряча тільки кров у серці, Все інше просто - мертвий лід. Вогнем дуріє клятий ворог, Від жару тільки сніг хрипить, Та сохне в автоматі порох, Та в жилах лише лють кипить. Я не боюсь гармат пожежі, Я вже давно забув про страх, Для духу – не існують ме́жі, Характер – не згорає в прах. Дивуйтесь, паничі, в Європі, Дурійте, кляті москалі, Я не замерз! Я тут! В окопі! Зігрітий з рідної землі! Василь Ковтун 04.01.2016р.
Следующая публикация
Комментарии 3