Предыдущая публикация
Повернися, молю… Моя присвята Захисникам України …
Із моїх творів. Лине гомін лине по всій Україні,
Та немає звісточки молодій дівчині,
Просить вона вітер ту звісточку
дати,
«Ой, не тужи, доню», -
радить її мати.
А дівчи́на місяць
просить кра́сен – ясний,
Де ж її коханий, де її
прекрасний?
Чи вже інша в серці, а
чи друга доля?
Просить мати: «Ой, не
тужи, доня…»
Обсідає туга й обвиває
серце,
Біля двору всохло молоде
дере́вце,
Як ішов коханий, посадив
дубочок,
«Буде в нас весілля,
родиться синочок!».
Дівчина сльозами полива
дубочок…
Де ж ти, мій коханий, як
же наш синочок?
А на небі зорі, мов би,
потіснились,
Сузір’я Героїв біля них
з’явилось…
Лілія Приходько
Присоединяйтесь к ОК, чтобы посмотреть больше фото, видео и найти новых друзей.
Комментарии 4