Предыдущая публикация
Мамо, куди ми йдемо?
До Алли?
У Алли на стінах спальні мурали!
Такі гарні! Але як же ми підемо?
В тебе немає ножки! Я сама, зачекай мене трошки!
Тьотю Олю, відчиніть будь ласка!
Мені приснилася дивна казка
Ніби я вмерла і злетіла до неба
То, виходить, іграшка мені більше не треба.
А ще я принесла вашій Аллі коралі
Майже нові, давала поносити лиш Галі
Хай би Алла в моїх коралях зростала
І мене вряди-годи поминала.
Мамо, мамо! Я тут, я прийшла!
І тебе, мамулічко, не знайшла.
Там колясочка моя стоїть кривава
І твоя ніжка лежить права.
Я затрималась тут, треба злітати
Але дорогі дяді солдати
Моя душа вимагає відплати
Пообіцяйте полонених не брати
© Сергій Марченко
#Вінниця #біль #відплата
#RussiaIsATeroristState
Следующая публикация
Комментарии 1