Предыдущая публикация
Ты ушёл из жизни , но не ушёл из нашего сердца.
Мы с тобой пережили и прошли многое, ты был настоящим. Никто так не поддерживал меня по жизни как ты, ты был мне близким человеком... И вот второй день ты не выходишь у меня из головы. Верить в это не хочу! Жизнь бывает так коротка... Светлая тебе память... #скрябин
Следующая публикация
Комментарии 690
Еще одна погасшая звезда,
И чье-то сердце перестало биться.
Сгорает, исчезая в никуда,
Последний вздох... Секунда, чтоб проститься.
А ведь казалось, жить еще да жить,
Но все судьба по-своему решила,
И миру, чтоб об этом сообщить,
Она звезду на небе погасила.
А сумрак ночи поглотил печаль,
И лишь слезинка по лицу скатилась.
Грустит луна, ей нестерпимо жаль
Звезду, что в темной бездне растворилась..
"А до берега тихо хвилі несуть
Поранені душі живих кораблів
А від берега знову в море ідуть
Ті, хто вірив і правду знати хотів..."
И не вырвать из сердца печали.
пусть летят над тобой журавли,
в неизвестные, синие дали.. .
Світлим ангелом став музикант.
За ним щиро сумує країна,
бо у нього був справжній талант.
Він писав, не лякаючись осуду.
Він писав лиш про те, що болить.
Брав натхнення із власного досвіду.
Цінувати умів кожну мить.
Був Людиною справжньою, гідною.
Його знали й любили усі.
Його творчість була необхідною
та й лишається... Лиш у росі
очі тисяч сьогодні знаходяться,
бо людини вже з нами нема.
І дороги з ним наші розходяться.
Його - небо, а наша - земля.
Пам'ятати його вічно будемо.
Теплу посмішку, погляд з добра.
Ми ніколи тебе не забудемо!
Спочивай же із миром, Кузьм...ЕщёДо небес відлетіла людина.
Світлим ангелом став музикант.
За ним щиро сумує країна,
бо у нього був справжній талант.
Він писав, не лякаючись осуду.
Він писав лиш про те, що болить.
Брав натхнення із власного досвіду.
Цінувати умів кожну мить.
Був Людиною справжньою, гідною.
Його знали й любили усі.
Його творчість була необхідною
та й лишається... Лиш у росі
очі тисяч сьогодні знаходяться,
бо людини вже з нами нема.
І дороги з ним наші розходяться.
Його - небо, а наша - земля.
Пам'ятати його вічно будемо.
Теплу посмішку, погляд з добра.
Ми ніколи тебе не забудемо!
Спочивай же із миром, Кузьма...
Автор: Ольга Никитина
Еще одна погасшая звезда,
И чье-то сердце перестало биться.
Сгорает, исчезая в никуда,
Последний вздох... Секунда, чтоб проститься.
А ведь казалось, жить еще да жить,
Но все судьба по-своему решила,
И миру, чтоб об этом сообщить,
Она звезду на небе погасила.
А сумрак ночи поглотил печаль,
И лишь слезинка по лицу скатилась.
Грустит луна, ей нестерпимо жаль
Звезду, что в темной бездне растворилась
1