12 июля 1947, в селе Горки (теперь Любешовский район Волынской оласти) на Западе Полесья родился Кравчук Петро (укр. Петро Авксентійович Кравчук, бел. Пётр Аўксенцьевіч Краўчук) – западно-полесский украинский краевед (на одной из фотографий - флаг Волынской области).
Западнополесск. (приближенно из-за большого разнообразия говоров).
Как приспособиться читать: «и» - «ы», «і» - и, «ї» – «йи», «е» - чаще «э», но может быть – «е», «є» – «йе». Почти по украински.
Кравчук Петро Авксентійовч — український літератор, краєзнавець, автор науково-популярних і краєзнавчих книжок.
Народився і вирос хлопиць в селі Гірки Любешівського району Волині. На фото карта (мапа) історічної Волині, показано де було росповсюдженне («распространение») українского етносу в Польши (Холмщина і Бяло-Подляшская земля) і на повдневому заходу Білорусі (Бресцкий, Каменецький, Малоритьский, Жабінковський, Кобриньский, Дрогічиньский, Івановський, Пінский раен і друге.
Учився Петро в Гірківський восьмирічний школі, мав мрію — стати журналістом.
Збирав народни пісні Волині, отримав подяку од Інституту етнографії України і поета Максима Рильського. Друкувався в республіканській піонерській газеті «Юный ленинец», районній газеті «Радянське Полісся».
Учився в Львовському електротехнікуму, отримав спеціальність технік-електрик связі і радіофікациї. Служив в армії. В армії вступив до Красноярського (Росія) політехнічного інституту, вивчився там на радіоінженера. Посля армії працював у Камінь–Каширському районному вузлі связі. Правда, недовго, бо в селі Зарудчі (біля Любешова) почали будувати силікатний завод. Потрібен був спеціаліст і Петра запросили туди.
Петро Кравчук створив перший в Україні всесоюзний науково-технічний кооператив — Любешівський кооперативний центр науково-технічної інформації «Ерудит». З ініціативи Петра була організована експедиція і проведено перше інструментальне вимірюванне найвищого в Євразії Тальникового водоспаду (482 м, Росія) і ще трьох великих каскадних водоспадув колишнього Союза: Кінзелюкського в Саянах (328 м), Великого Арсланбоба в Киргизстані (234 м) і Грандіозного в Саянах (172 м).
Серед захоплень Петра — фотографія, фотографією захоплювався з дитинства. Його фотографіі «Метелики» (русск. бабочки), «Гриби», «Птахи» були опубліковани в газетах.
Автор більш як 500 публікаций, а також фотографій. Друкувався щонайменше, як в 15-ті журналах і 35-ті газетах колишнього Союза - в журналах «Вокруг света», «Наука и жизнь», «Студенческий меридиан», «География в школе», «Человек и природа», «Україна», «Географія та основи економіки в школі», «Рідна природа», у газетах «Експрес», «Добрий господар», «Голос України», «Радянська Україна», «Волинь», "Робітнича газета"«Україна молода», "Цікава газета на вихідні" та інш.
Він автор науково-популярних і краєзнавчих книг: «Географический калейдоскоп», «Рекорды природы». «Книга рекордів Волині» і др.
Петро Авксентійович — почотний громадянін Любешова, його добре відають не тилько на Волині, але і за її межами.
***Чоловік дослідив свій родовід до дев’ятого коліна! Розпитував бабусь і дідив, поки вони жили, і робив записи, працював з архівом Гірківського храму і у Державному обласному архіві Волині (Луцк).
З його книжок:
Рекорди Волині:
*Найбільший урожай з однєї картоплини — 25 кг. 820 гр. — в селі Люб’язь Любешівського району. Картопли сорту «Славянка».
*Найбільший кормовий бурак — вага 10,5 кілограма в селі Хряськ Маневицького району.
*Найбільший гурок — вага 1 кілограм 150 гр. — Любешов.
*Найбільший кошик слонечника мав діаметр 47 сантиметрів на масивному стеблі висотою близько 2,5 метра, важив 4,7 кілограма і мав 2260 добротних чорних зернят (Любешов).
*Найбільший гарбуз — вагою 131 кілограм 700 грамів!!!, (село Люб’язь Любешівського району). Гарбузище всесвітньо відомого сорту «Атлантичний гігант Діла» мав 90 сантиметрув у діаметрі (чуть не метр).
*Найбільший звичайний гарбуз - вага 31 кілограм (Любешов).
*Найбільша груша — вагоа 795 грамів (село Ситниця Маневицького району Волині).
Присоединяйтесь к ОК, чтобы посмотреть больше фото, видео и найти новых друзей.
Нет комментариев