Предыдущая публикация
Ну не може одна країна,
Так сльозами планету мити!
Ну не може вже дев'ять років,
Хоронити та й хоронити!
Ми так сильно згрішили,Боже?
Що покута така болюча..
А це бидло вбивати може?!!
Навіть совість його не мучить..
А навіщо тоді нам жити?
Як дитинка пішла до неба..
Як ми гладим могильні плити,
То навіщо життя нам треба?!
Ми чекаєм якогось Суду..
А нас судять за землю нашу,
Закатовані бідні люди..
Ніби в світі панує раша?
Ніби кат заплатив усюди,
І біди в нас ніхто не бачить?
Схаменіться нарешті,люди!!
Чи той світ вже ніщо не значить.
І у вас є родини,діти..
Дай вам Боже,біди не знати.
Де ж ту рашу дурну подіти..
А сьогодні..нам знов ховати..
Світлана Дубницька
Следующая публикация
Нет комментариев