Предыдущая публикация
Її свідомість й особиста втіха.
Ви квітнете, як сонце навесні,
Як китиці волоського горіха.
Ви плачете, сміЄтесь. Ви живі.
Думки переростають завжди в дії.
І проростають соняхом в траві,
І плачуть наодинці в безнадії.
Про що сьогодні думається нам,
Про що слова, скеровані до Бога.
Про те, що швидко перейшла весна,
Про те, що літо вже біля порога.
А ця війна від нас ніде не йде.
Не полишає ні села, ні міста.
А десь на небі баба льон пряде,
А поруч ходить Матінка Пречиста...
Г.Потопляк.
Присоединяйтесь к ОК, чтобы посмотреть больше фото, видео и найти новых друзей.
Нет комментариев