Предыдущая публикация
НАШІ ЗЕМЛЯКИ-ЮВІЛЯРИ
(ДО 95-РІЧЧЯ М.Є. СИВАЧЕНКА)
До людей, яких ми не повинні забувати, належить Сиваченко Микола Єфремович (1920-1988), якому в листопаді виповнилося б 95 років. Відомий в Україні та за її межами вчений-літературознавець, фольклорист, текстолог, доктор філологічних наук. Автор численних літературознавчих праць. Серед останніх, що вийшли посмертно, книжки «Сторінки історії української літератури і фольклористики», 1993; «Студії над гуморесками Степана Руданського. Порівняльно-культурологічний аспект», 1995.
Народився М.Є Сиваченко 22 листопада 1920 року в с. Ямпіль в селянській родині. Закінчив Петраківську середню школу (перший випуск, 1938 р.). Перед війною вступив на філологічний факультет Одеського університету, після війни закінчував Київський університет.
З 1947 р., працюючи в Інституті літератури НАН України, пройшов усі щаблі ієрархії науково-дослідного закладу – від молодшого наукового співробітника до вченого секретаря та заввідділу Інституту, в 1964-1973 рр. був директором Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії НАН України. Звільнений з посади в період гонінь на українську інтелігенцію за прояви українського буржуазного націоналізму. Член-кореспондент АН УРСР (з 1967 р.). Автор численних літературознавчих праць. Дослідник-текстолог творчості Леоніда Глібова, Панаса Мирного, Степана Руданського й інших українських письменників 19 століття. Головний редактор академічних видань творів Панаса Мирного в 7 томах (1968–1971).
Автор праць «„Енеїда“ І. Котляревського: (до 150-річчя з часу опублікування)», «Панас Мирний — перекладач Островського», «Анатолій Свидницький: (до 115-річчя з дня народження)», «Неопубліковані листи Василя Стефаника», «Архип Тесленко», «З історії створення роману „Хіба ревуть воли, як ясла повні?“», «Анатолій Свидницький і його роман „Люборацькі“», «До питання про канонічний текст „Народних оповідань“ Марка Вовчка», «Про текстологічне вивчення й видання художньої спадщини Панаса Мирного: деякі підсумки і перспективи» та багатьох інших.
Дружина – Сиваченко Тамара Порфирівна, 1923 р. народження, лікар-радіолог, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки України, лауреат Державної премії УРСР (1972).
Дочка – Сиваченко Галина Миколаївна ( з якою я тривалий час листувався), 1949 року народження, доктор філологічних наук, провідний науковий співробітник Інститутут літератури ім. Т.Г. Шевченка, фахівець з світової літератури та компаративістики.
Валерій БУРІЙ,
член Національної спілки краєзнавців України та Національної спілки журналістів України
Следующая публикация
Комментарии 1
ЛІТЕРАТУРА
Бурій, В. Видатний літературознавець та фольклорист / Валерій Бурій // Туристичні меридіани (Черкаси). - 2001. - №9. - січень.
Те саме // Місто робітниче (Ватутіне). - 2000. - 14 жовтня. - С. 8.
Бурій, В. Видатний літературознавець / Валерій Бурій // Катеринопільський вісник. - 2000. - 18 жовтня. - С. 3.
Бурій, В. Видатний літературознавець тафольклорист / Валерій Бурій // Катеринопільський вісник. - 1999. - 7 серпня. - С. 4.