Предыдущая публикация
Воздай їм, Господи, воздай!
За кожну спалену зернину.
За кожну знищену людину.
Воздай їм, Господи, воздай!
Там де пшеничка колосилась,
земля лиш попелом покрилась…
Здійнявся дим, звиває клуби…
Вогонь цілує збіжжя в губи…
Горить, палає рідний край…
Воздай їм, Господи, воздай!
Нема й не буде їм прощення!
Прокляте о@ків@ьке насіння!
Скарай їх, Боже,всюдисущий.
Нехай горять, як хліб насущний!
Хай душі їхні в пеклі тліють,
бо навіть ,кров’ю гріх не змиють
ані вони, ні їхні внуки.
Віддай їх, Господи, на муки!
Бо хліб – святий! Знущатись – зась!
Запам’ятай це р@@@ка мразь.
А з попелу – буде пожива.
Ще буде колоситись нива.
Засієм жита і пшениці,
і калачі, і паляниці,
і коровай на рушникові
ще буде в нас! Й столи святкові...
А поки що: беремо зброю
і йдем до бою! Йдем до бою!
За Україну, рідний край!
За кожну спалену зернину!
За кожну знищену людину!
Воздай їм, Господи, воздай...
Галина Кухаришин
Следующая публикация
Нет комментариев