Предыдущая публикация
Іноді мені здається, що коли ми прийдемо на небо, Бог обов‘язково прийде до кожного і спитає:
– Ну, як?
– Що як? Грішна я... Господи помилуй... - почну я.
А Він перепинить і скаже:
– Та це я й без тебе знаю. Приглядав же за тобою... Як тобі Земля?
– Емм... Ти про що, Господи?
– Ну, Я творив Землю шість днів і все що на ній. Як тобі вона, сподобалась? Бачила, яких Я риб у Червоному морі вигадав? А вулкани мої? Правда, круті? А джунглі? Джунглі бачила? Слухай, а скільки Я на водоспади часу витратив, ти б тільки знала. А кит! О!!! Ти б знала яким потужним Я його сотворив! Ти ж бачила китів, правда? Ну, розповідай... Що тобі найбільше сподобалось?
І я дуже боюся, що я буду стояти, кліпати очима і казати...
– Ну, цей... просто якось часу не було... я, цейво... працювала багато... потім сім‘я, діти, річний звіт... кредит на машину. Але я хотіла, чесно, Господи, хотіла! Грішна, помилуй, Господи!
– Та не грішна, а нерозумна якась геть. - Скаже Він. – Другої можливості ж побачити її не буде. Ой, годі вже... давай Петре, діставай Книгу, що у неї там?
Авторка - Карина Моїсеєнко.
Подорожуйте!
Следующая публикация
Комментарии 1