Може останнє, а може - з останніх сил.
Нещодавно спілкувалась з бабусею, яка продавала відро відбірної (величиною з вишню) смородини. Хотіла по 8 гривень за літру, готова була уступати, щоб не нести додому. Бо надворі була спека, а в неї проблеми з тиском, цілий день рвала, потім напилась ліків і пішла на базар. Продала за 56 гривень, навіть не вірила своєму щастю.
Сьогодні свіжа історія, яка викликає сльози. Продає бабуся молоденькі кабачки, а біля них в мішечку яйця.
Каже, беріть за 20, бо тут 8 штук, більше не було... ЗАРАЗ СЕЗОН, коли люди можуть щось нам запропонувати "домашнє". Якщо ви бачите бабусю, що стоїть з літрою чи кілограмом - вона виживає. Просто совість є, щоб не жебрати. Хочу, щоб ми купували саме в цих бабусь. Супермаркети собі і так зароблять.
Підтримайте мене будь ласка. Це так просто...
(з просторів інтернету)
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Комментарии 1