Предыдущая публикация
28 липня 1914 року розпочалася Перша світова війна.
Після її закінчення, розпалися кілька імперій і на карті відродилися окремі країни.
Український народ з початком Першої світової, теж мав таку можливість - бути вільним, але не використав її.
Читайте цей текст далі, буде цікаво, тим більше, що сьогоднішня війна перегукується з минулою.
В битву вступила Антанта: Англія, Франція і московська імперія з одного боку та Троїстий союз: Німеччина, Австро - Угорщина, Італія з іншого боку.
Наша трагедія, як і у всіх війнах, полягає в тому, що українці воювали по обидва боки. Московити насильно мобілізували наших громадян, щоб ті билися за інтереси кремля.
Частина українців воювали в рядах Троїстого союзу. Особливо тут прославилися Українські січові стрільці, які прагнули відродити Незалежність України від Львова до Донецька.
На той момент, американці, англійці та інші країни, не сприймали Україну, як незалежний суб'єкт. Наша територія була предметом торгу, не більше. В цьому чимало винна і тодішня українська влада - Українська центральна рада. Через недалекоглядність деяких керівників, ми втратили можливість мати армію, а згодом і державу.
Як відомо, слабких ніхто не любить, їх не поважають і просто використовують.
Володимир Винниченко, заступник голови УЦР, заявив, що нам непотрібна армія, яка на той момент нараховувала кілька мільйонів солдатів. До речі, серед військових на той момент панували самостійницькі настрої. Проте влада надто пізно зрозуміла, що сильна армія - це запорука добробуту України.
Так ось, той же Винниченко сказав: " Розпустити армію зовсім, а потім замість армії створити народну міліцію..."
Таке рішення мало катастрофічні наслідки в майбутньому. Ми не змогли протистояти більшовицьким ордам. Ми не змогли доказати світові, що є окремим суб'єктом на карті. Як наслідок - 70 років радянської окупації, яку ми досі не можемо викинути з наших голів. Як наслідок - маємо сучасну війну.
Михайло Ухман
Следующая публикация
Нет комментариев