Предыдущая публикация
«Какой у вас красівий украінскій язик!
Я тоже так хочу». – Коли почула ці слова від незнайомців разів 300, і усвідомила, що спершу дещо пихаті російськомовні у розмові зі мною м’якшають і з власної волі переходять на українську, вирішила, що вміння закохувати в мову і є моїм коником. Тож українізація стала моєю місією. Ні, не лагідна, часом із батогом, але щаслива. Бо це щастя, вже у зрілому віці ставати вільними й свідомо обирати, ким і з ким хочеш бути.
Поділюся з вами ще декотрими своїми переконаннями, щоб ви мали змогу вчасно відписатися й не «розчаровуватися» у мені в майбутньому. 😊
1. Ми не те, що ми їмо. А те, що і як говоримо, наскільки майстерно володіємо мовою, вдало добираємо слова, змальовуємо емоції. Коли чую, як можновладець не може закінчити жодне речення, якщо не читає його з підкажчика, розумію, що у нього відсутні власні думки.
2. Я певна, що толерантність, політкоректність і культура скасування несуть більше шкоди, ніж користі. Вони роблять нас терпимими й до зла. А новомодний «канселинг» частіше нищить репутації та життя діяльних і непересічних людей, перекреслюючи їхні видатні здобутки. Бо ж цькувати завжди легше, ніж дискутувати та аналізувати. Я за те, щоб вільно висловлювати свої справжні думки, а не ті «які прийнято». Але бути при цьому взаємно красивими.
3. Я не феміністка. Втім безмежно шаную тих особливих жінок, котрі до початку 1980-х здобули для нас право на освіту, майно, контрацепцію, незалежність. Але те, що роблять так звані сучасні феміністки мені чуже. Їм варто було б поцікавитися становищем слабкої статі в арабських та африканських країнах – там роботи непочатий край. В Україні ж жінки мають значно більше прав, свобод і можливостей, ніж їхні другі половинки. Бо там, де для чоловіка воювати – це обов’язок, для жінки – право. І, здається, саме їх вже варто захищати законодавчо, інтелектуально і морально, поки вони захищають нас фізично. Бо, якби українські чоловіки були птахами, їм би вже можна було виділяти сторінку в Червоній книзі.
4. Мені подобаються мужні чоловіки та жіночні жінки. Коли жінка має вигляд і поводиться, як жінка. Але може вижити й сама, завдяки своїй професії.
5. Скільки б не дивилася, не можу збагнути, навіщо жінки з обличчям розміру S роблять собі губи XXL, непропорційні груди-м’ячі, татуаж брів, штучні кігті, чіпляють вії-сороконіжки, нарощують пасма з волосся ув’язнених й закачують гель у щоки. Зазвичай цей пекельний коктейль доповнений російською мовою, щедро приправленою ненормативною лексикою. За цим усім я не бачу особистості. Бачу жінку, яка себе продає. Але може сподіватися лише на тимчасову оренду.
6. Мені важлива естетика. У зовнішності, мові, інтер’єрі, взаєминах.
7. Я милуюся парами, чиї стосунки ґрунтуються на повазі, довірі, турботі одне до одного, спільних переконаннях і вдячності. Саме тоді народжується глибоке кохання.
8. Певна, що запорукою нашого виживання та розквіту є здоровий націоналізм і професіоналізм. Щоб керувати державою, воювати, лікувати недостатньо бути просто хорошою людиною. Кожен із нас має ставати найкращим у тому, що він робить.
9. Я шаную професіоналів. І оточую себе фахівцями в різних галузях, з якими маю спільні цінності. Формую коло «своїх». Взаємодія розумних компетентних людей поступово змінює світ на краще, навіть попри зовнішні обставини та супротив держави.
10. Вірю в ангелів і їхню підтримку. Проте певна, що події у нашому житті на 50% залежать тільки від нас, наших рішень і того, чому ми приділяємо увагу. Бо там, де увага – там наша енергія. Англійською навіть кажуть pay attention – звертати увагу, дослівно: платити увагою. Увага – найбільша валюта. Тож приділяю увагу власному здоров’ю, харчуванню, стосункам, тому, що робить мене щасливою і гармонійною, своєму чоловікові (багато уваги), роботі, покращенню побуту (гарна постіль, пухнасті рушники, зручна пательня), вдосконаленню професійних навичок, мамі, й усьому тому, що від мене залежить, щоб наблизити Перемогу чи підтримати тих, хто здобуває її своїм розумом чи руками, тримаючи у них зброю. А ще я приділяю увагу своїй мові. Це для мене важливо.
А що важливо для вас?
Єлизавета Бельська
Следующая публикация
Комментарии 1