Тоді більшості українців та загалом світу було байдуже. Ну Грузія, ну десь там на сході, ну нічого страшного. В Україні пам‘ятаю той сюр, коли більшість політикуму або вдавало що нічого не відбувається, або відверто сміялись з тих хто б‘є в усі дзвони.
А хтось катався на поклон до путіна, хтось вибивав «дєшовий газ». Більшість просто русифікувала країну і набивала кишені грошима.
А далі…
Далі Янукович. Далі Харківські угоди. Далі 2014 рік.
Добре пам‘ятаю 2009й, як будучи студентом сперечався з іншим, мабуть з 90% співрозмовників. Казав: Україна наступна. Відповідь була одна: «расія наш друг», або «нічого такого не буде».
2014. Крим, Донбас, 13 тисяч вбитих українців. Окупація 7% нашої території.
Пару років і знов смішки. Знов «байдуже». Знов «какая разніца». Знов більшості світу, а також частині наших громадян байдуже.
2022. Далі ви знаєте. Далі страшна війна. Далі…це триває сьогодні.
Якби у далекому 2008 році і українці, і весь світ зрозуміли, то сьогодні не було б страшної війни в Україні.
Якби у 2014 році світ сказав рішуче НІ окупантам та вбивцям - сьогодні ми не мали б 21% окупованої території та тисяч вбитих та закатованих.
Проте, пізно.
Історія повторюється. Непокаране зло, яке заливало світ кров‘ю сотні років - повертається та реінкарнується. Сталіни/лєніни/берії/кагаговичі віжроджуються і стають путінами/кадировими/патрушевими та іншими терористами.
І давайте будемо відверті перед собою - будуть нові. Прізвища можемо придумати. Звісно, якщо буде існувати расія та імперсько-садистська ідеологія цих терористів.
Звісно, цього не буде, якщо ми всі разом усвідомимо, що ні в Україні, ні в світі не місце рускім. Не місце булгаковим, пушкіним, кіркоровим чи навіть улюбленим для когось «харошим рускім».
***
Чому я пишу про Грузію?
Та тому що все це було передбачувано. Тому що про це попереджали, просили, пояснювали. Не доходило. А до когось досі не доходить.
Висновки або робимо. Або Грузія, Чечня, а зрештою і Україна будуть повторюватись…
Андрій Смолій
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Нет комментариев