Звісно літом!
І осені відчутний аромат.
Вже стукає до шибки
Легким привітом.
А я ще в літі,
Літо у моїх думках.
Насправді, осінь я люблю найбільше.
Вона для мене, як сестра.
Та серпень серцю наймиліший.
ЛюблЮ його наче дитя.
Чим пахне серпень?..
Колосом, землею,
Духмяним медом і нічним дощем.
Жоржинами, ще квітне матіола,
І айстри в зоряних світах.
У сутінках знаходжу спокій
І вітер доторкається плеча.
Захований гербарій між сторінок
І оживає десь Чумацький шлях…
Вже небо нижче.
Зорі яскравіші.
А день короткий.
Ніби не жила.
І пахне бараболька на вогнищі.
Смакую, як в дитинстві перший раз.
А серпень хочеться найбільше.
Останній місяць, ще не згас.
І я мандрую ним, і сонце світить,
І Спасом пахне водночас.
І виноград, і груші дозрівають.
І я дозріла не на жарт.
Так хочеться спокою, якнайшвидше.
Листки пожовклі застеляють сад…
Стрілецька Надія
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Нет комментариев