Предыдущая публикация
Мамо, мамочко…як страшно…я…вмираю…
Не від хвороби я у вічність відлітаю-
Під уламками лікарні задихаюсь…
Повітря у мене майже вже немає…
Мамо, мамочко, я попрошу у Бога,
Щоб Він послав нам скоріше Перемогу,
Щоб вигнав убивць отих із чорним серцем…
Воно у них злобою так гучно бʼється,
Так гуркотить…все «Кинджалами» стріляє
І діток малих нещадно знов вбиває…
Мамо…все болить…вже очі закриваю…
Мамочко, я задихаюсь…я…вмираю…
© Автор вірша «Мамо» Олена Чорна, був написаний мною 08 липня 2024 року
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Нет комментариев