Здають Україну, союзник не брат.

Догрались в політику,що з дурнів брать.
Все чубились, бились за славу і трон,
Похерили все і довіру й закон.
Щож, пожинайте свої ви плоди,
Кому ви потрібні,куди тепер йти.
Просрали довіру народу всі ви.
До краю країну свою довели.
Завжди виїзджали на лЮдських горбах,
Ногами топтали і сіяли страх.
Але без людей у житті ви ніщо,
Пощади не буде,терпіння стекло.
Не всі прогнили, іще є щось святе.
Ще віра не згасла, надія живе.
Здаватись ще рано,велика ціна
Заплачена,щоб Україна була.
19.02.25
✍️ Наталья Деркач.