Предыдущая публикация
У чистій, прозорій озерній воді...
Її притискав Вітер ніжно до себе,
Та все цілував у вуста молоді...
Торкався пестливо дівочого стану...
Розчісував ніжно їй коси руді...
Здавалося, Осінь в обіймах розтане...
Лиш хвильки легенькі ішли по воді...
Їм з неба всміхалися місяць і зорі...
Туман від цікавих очей їх ховав...
Лиш звук серенади в нічному просторі...
То Вітер для Осені пісню співав...
Вже ніч росянисті ключі розкидала...
Світанок рожевий ті роси збирав...
Закохана Осінь в обіймах дрімала,
А Вітер їй ніжно вуста цілував...
© Ольга Тріфонова
Присоединяйтесь к ОК, чтобы подписаться на группу и комментировать публикации.
Комментарии 1