Мы используем cookie-файлы, чтобы улучшить сервисы для вас. Если ваш возраст менее 13 лет, настроить cookie-файлы должен ваш законный представитель. Больше информации
І одного разу ти розумієш, що це була не гра, а те, з ким ти її дивився.
Мова не йшла про будинок, яким ви володіли. А про людей, які в ньому мешкали.
Мова йшла не про найкращу каву, а про те, для кого ви її приготували.
Ви повинні навчитися цінувати час, який хтось приділяє вам, тому що це те, що ви ніколи не повернете. Це безцінно.
З інтернету.
0 комментариев
1 класс
«…Ми вже не боїмося не сподобатися. Бути не відповідними. Не знати. Не встигнути. Чи не вміти пекти «Наполеон». Готувати плов. Правильно малювати стрілки. Перепитувати. Виглядати безглуздо.
Нам є що вдягнути влітку. Восени також. І одяг взагалі не проблема.
В нашому житті все менше прогалин. Вже не страшно йти не по прямій. Можна й криво. Знаємо, що красиво – це всередині.
Ми не боїмося потонути. Давно живемо на глибині. Не соромимося плакати. Від горя і радості. Сміятися від цього теж вміємо.
Ми не боїмося сивини. Зморшок. Вони вже не перші. І тепер все – від посмішки.
Нам вже пізно боятися, хто що подумає. Колеги. Свекруха. Люди. Нам давним-давно байдуже, чи помите. Чи почищене. З глют