29 листопада день пам'яті Софії Караффи-Корбут - видатної української художниці-графіка (1924-1996).

Її повне ім'я Софія-Роксоляна-Романа. Предки її батька походили з роду венеційських князів. Вона проілюструвала близько 60 творів українських письменників, які вийшли накладом понад 6 мільйонів примірників (кожну четверту дитячу книжку, яка виходила в Україні).
"Уміння побачити події минулого по-сучасному гостро, розкрити їх соціальний зміст, їх драматизм, підкреслити значення класичної літератури серед важливих духовних цінностей сьогодення - визначає сутність мистецтва Караффи-Корбут. Це- дуже молоде мистецтво, і принадність його в тому, що є в ньому свіжість початку і художня зрілість.", - Володимир Павлов.
Софія Караффа-Корбут народилася у Львові. Навчалася у Львівському художньо-промисловому училищі і Інституті прикладного й декоративного мистецтва.
На жаль, її ім'я ще й досі незнайоме широкому загалу, але багатьом відома її творчість, якій вона присвятила все своє життя: ілюстрація книг.
Вона проілюструвала близько 60 творів українських письменників, які вийшли накладом понад 6 млн примірників (кожну четверту дитячу книжку, яка виходила в Україні).
Софія Караффа-Корбут віддала українській книзі 43 роки копіткої праці і ще за життя стала класиком художнього оформлення.
Шедеврами графічної творчості Софії Караффи-Корбут вважаються її інтерпретації до "Кобзаря" Т. Шевченка, драми-феєрії "Лісова пісня" Лесі Українки та поеми "Іван Вишенський" І. Франка.
Вона проявила свій талант у багатьох видах і жанрах образотворчого мистецтва: малярстві, кераміці, станковій та книжковій графіці, вітражах.
Її дипломна робота - таріль "Богдан Хмельницький" досі зберігається в музеї Львівської академії мистецтв.
У 2000 р. на могилі художниці поставили пам’ятник роботи скульптора Івана Микитюка. На чорному мармурі над могильного пам’ятника зображено Мавку, що простягає руки до неба. З протилежного боку викарбувано слова художниці: "Я цінності ті марні давно переоцінила і знаю: головне в житті є тільки віра, праця, честь та добра пам’ять по тобі, що теж живе.